В первом абзаце найдите и выпишите предложение, содержащее положение, которое подтверждается фактами, приведёнными в тексте.
2.Укажите не менее двух фактов, приведённых в тексте, с которых можно подтвердить указанное положение.
Из сочинения историка «Продвижение славян по бескрайним Восточной Европы было длительным процессом заселения и освоения пустующих или редко заселённых земель. Таким образом, это продвижение имело характер мирной колонизации. Восточнославянские племена испытывали значительное влияние проживавших по соседству со славянами племён и народов.
С древних времён в северном лесном крае от Балтийского моря до Уральских гор жили финно-угорские племена; на северо-западе обитали племена балтов, а на юге – потомки ираноязычного скифо-сарматского населения. С течением времени многие балтские и финно-угорские племена «растворились» среди славян. Славяне же заимствовали у своих соседей названия многих рек, озёр, селений. Вслед за финнами они стали верить в злых духов, волшебников. Совместная жизнь с финно-уграми приводила и к изменению внешнего облика славян. Большое влияние на славян оказали и потомки ираноязычного скифо- сарматского населения. Многие иранские слова прочно вошли в древнеславянский язык и сохранились в современном русском языке (бог, топор, собака и др.). Иранские имена имели и некоторые славянские божества — Хорос, Стрибог, а Перун — имя балтского происхождения».

˚Першою політичною організацією Наддніпрянщини на цьому етапі стало Братство тарасівців, засноване 1891 р, українськими студентами Михайлом Міхновським, Іваном Липою, Борисом Грінченком. Організація мала прибічників у різних містах України, що надало її діяльності загальноукраїнського характеру. Тарасівці ставили за мету реалізацію основних ідей Т. Шевченка, досягнення повної незалежності Української держави.

˚Братство тарасівців проіснувало до 1898 р. У 1897 р. в Києві на нелегальному з'їзді представників усіх громад України було створено Загальну українську безпартійну організацію на чолі з Володимиром Антоновичем та Олександром Кониським, яка 1904 р. перетворилася в Українську демократичну партію.  

˚На західноукраїнських землях наприкінці XIX ст. почали формуватися українські політичні партії. Першою такою партією стала Русько-українська радикальна партія, утворена 1890 р.

˚Наприкінці 1904 р. з УДП вийшла група членів на чолі з В.Грінченком, С.Єфремовим, М.Левицьким, які заснували Українську радикальну партію. З назви випливає, що її засновники додержувалися більш радикальних позицій, зокрема в національному питанні, виступали, в межах автономії, за крайову конституцію; в соціальному - за скасування експлуатації людини, від кого б вона не йшла - від людини, громади, краю чи держави.

˚Основним завданням "Спілки" була організація пролетаріату, "який розмовляє українською мовою". За статутом структура її будувалася на засадах "демократичного централізму" та визнання "партійної програми РСДРП".

˚

Объяснение:

˚Першою політичною організацією Наддніпрянщини на цьому етапі стало Братство тарасівців, засноване 1891 р, українськими студентами Михайлом Міхновським, Іваном Липою, Борисом Грінченком. Організація мала прибічників у різних містах України, що надало її діяльності загальноукраїнського характеру. Тарасівці ставили за мету реалізацію основних ідей Т. Шевченка, досягнення повної незалежності Української держави.

˚Братство тарасівців проіснувало до 1898 р. У 1897 р. в Києві на нелегальному з'їзді представників усіх громад України було створено Загальну українську безпартійну організацію на чолі з Володимиром Антоновичем та Олександром Кониським, яка 1904 р. перетворилася в Українську демократичну партію.  

˚На західноукраїнських землях наприкінці XIX ст. почали формуватися українські політичні партії. Першою такою партією стала Русько-українська радикальна партія, утворена 1890 р.

˚Наприкінці 1904 р. з УДП вийшла група членів на чолі з В.Грінченком, С.Єфремовим, М.Левицьким, які заснували Українську радикальну партію. З назви випливає, що її засновники додержувалися більш радикальних позицій, зокрема в національному питанні, виступали, в межах автономії, за крайову конституцію; в соціальному - за скасування експлуатації людини, від кого б вона не йшла - від людини, громади, краю чи держави.

˚Основним завданням "Спілки" була організація пролетаріату, "який розмовляє українською мовою". За статутом структура її будувалася на засадах "демократичного централізму" та визнання "партійної програми РСДРП".

˚

Объяснение: