Тема «Падіння республіки та рання імперія»
Дайте відповідь на запитання:
1 .Який гнів богів сприйняла армія царя
Мітридата?

2. Рим мав у інших країнах провінцій...
3. Кількість когорт у легіоні
4. Загін воїнів із 80 чоловік
5. Колода, підвішена на ланцюгах, для
руйнування воріт чи стін обложеного міста
6.Метальна машина, яка кидала каміння,
горшки із запальною сумішшю на відстань до
400 м
7. Метальна машина, яка вистрілювала
каміння,колоди та списи на відстань до 1 км
8. Підйомний кран з ящиком, яким
перекидали римських солдатів через стіну у
вороже місто
9.Римський солдат
10. Озброєння легіонера
11 .Консул, який провів реформи армії

Византийская духовная культура основывалась на христианстве.

В научной деятельности византийцы были более собирателями старого материала, чем исследователями и творцами новых идей. Многие из них отличались большой ученостью, но отсутствием оригинальности.

Гораздо большее значение имеет византийская литература исторического, этнографического и политического содержания. Современные события, образ жизни и нравы чуждых народов, состояние империи и ее управления вкладывались в ее основу.

До возрождения ученого правоведения в западноевропейских университетах (до эпохи крестовых походов) Византия была единственной хранительницей традиции римского права.

Лишь некоторые роды поэтического творчества получили в Византии самостоятельное развитие (церковные гимны), а в светской поэзии Византия не создала ничего великого.

Византия была хранительницей эстетических идеалов. Искусство здесь служило в основном религиозным целям (архитектура - храмы, живопись - украшение церквей, иконопись). В архитектуре выработался особый византийский стиль (крестообразный план и купол, увенчивающий здание)

Общие черты:

Византийская культура выросла на греческой основе, хоть в ней античность все больше уступала церковным началам. Также можно отметить отсутствие личной оригинальности, стеснявшейся установленными формами, поддерживавшимися властями, общественным мнением, да и всем укладом жизни, традициями и обычаями.

Князювання Володимира Великого (980-1015) вважається початком розквіту Київської Русі. Це був один із найяскравіших політичних діячів Європи того часу. За походженням Володимир був позашлюбним сином Святослава і ключниці Ольги – Малуші.

Після смерті Святослава Київська Русь вперше зазнала того, що згодом розвинеться у довготривалу виснажливу проблему: чвари між членами династії Рюриковичів за верховну владу в країні. У сутичці, що спалахнула за право збирати данину, князь Ярополк вбив свого брата Олега. Через декілька років така ж суперечка точилася і між князем Володимиром і Ярополком. З неї Володимир вийшов переможцем і зійшов на київський престол у 980 році.

Володимир залишив у літописі пам’ять про себе як про людину імпульсивну та енергійну, що залюбки вживала життя ("Русі єсть веселіє пити"), але також знала як зосередити всі сили для однієї мети. Володимир у внутрішній політиці обрав інший шлях, ніж його попередники. Його мати, Малуша, походила із слов’янського роду, то ж Володимир близько стояв до місцевих "лучних людей" і на них спирався.