Німецька окупація Чехословаччини (чеськ. Německá okupace Čech a Moravy Німецька окупація Чехії та Моравії) — введення військ нацистської Німеччини у Чехословаччину в березні 1939 року.
Окупація Чехословаччини стала логічним завершенням Гітлерівської кампанії з ліквідації незалежності цієї країни. Першим етапом цього процесу стала анексія Судетського краю (див. Окупація Судетів), яку було здійснено між 1 та 10 жовтня 1938 року за результатами так званого Першого Віденського арбітражу. Формальними підставами такого кроку стали наявність німецького населення в регіоні, а також історична близькість до Німеччини цього чеського регіону, адже ще за Середньовіччя прикордонні з Німеччиною гірські Судети, а також практично всі великі й середні міста Чехії, так само як і південні окраї, близькі до Австрії, зазнали германізації. Розпад Австро-Угорської імперії (1918) призвів до виникнення конфліктних ситуацій мовно-етнічного плану між чехами та німцями у новоствореній Чехословаччині.
Використавши політичні й військові переваги, Німеччина анексувала Судети, заселені переважно німцями. Словаччина, в свою чергу, відмовилась від своїх прав на південні та східні регіони країни, де більшість населення становили угорці. Територія Чехословаччини скоротилась на 38 %, і країна фактично обернулась на протекторат Німеччини. Німецькі війська опинились на відстані 30 км від Праги. Подальша доля країни, таким чином, була наперед вирішена.
Швидка й успішна анексія достатньо невеликої, але стратегічно важливої та економічно сильної Чехословаччини з її значним (бл. 20 %) німецьким населенням створила враження легкої перемоги й спонукала Адольфа Гітлера продовжити наступ на країни Центральної Європи.
Объяснение:
