сделать тест по истории 6 класс, заранее

В середине 1980-х годов в СССР наступил экономический кризис. Он выражался в падении темпов роста производства, снижении уровня жизни населения, усилении коррупции, развитии теневой экономики. Ухудшилась трудовая дисциплина, массовым стало неуважение к честному труду. Попытка партийного руководства сохранить власть путем "закручивания гаек", предпринятая Ю. В. Андроповым, оказалась безуспешной. Общество нуждалось в кардинальных переменах. Начало нового этапа в истории СССР, получившего название "перестройка", связано с именем М. С. Горбачева (с марта 1985 г. Генеральный секретарь ЦК КПСС) . Главной задачей перестройки было остановить распад "системы" государственного социализма и обеспечить интересы его правящей элиты. В 1987 - 1988 гг. перестройка сводилась главным образом к "радикальной экономической реформе", затем в нее включили реформу политической системы и курс на "обновление" идеологии. Идея перевода централизованного, планово-государственного хозяйства на рыночную, товарно-денежную основу (в рамках социализма) стала стержнем концепции перестройки. Первыми шагами к рыночной экономике стали Закон о Государственном предприятии (1987), предоставивший значительные права предприятиями и трудовым коллективам, Закон о кооперации и Закон об индивидуальной трудовой деятельности (1989 г.) , открывшие простор для коллективного и частного предпринимательства. Однако справиться с кризисом не удалось. Экономические реформы не давали желаемых результатов без обновления политической системы. Осознавая это, Горбачев и его сторонники решились на демократизацию политических структур. Решение о реформе политической системы СССР было принято на XIX конференции КПСС (летом 1988 г.) . В качестве первоочередной задачи выдвигалось четкое разграничение функций партийных и советских органов, проведение демократических выборов народных депутатов, формирование новых органов власти. Был провозглашен курс на создание правового государства. После партконференции началось изменение структуры управления в СССР. В советскую систему были привнесены элементы парламентаризма и разделения властей. Учреждается новый высший орган законодательной власти - Съезд народных депутатов СССР. Из числа народных депутатов были сформированы постоянно действующие Верховные Советы. На I съезде Народных депутатов СССР (май - июнь 1989 года) М. С. Горбачев был избран главой государства - Председателем Верховного Совета СССР, а в марте 1990 г. Президентом СССР с правом издавать указы и постановления. Важнейшим инструментом демократизации стала гласность - объективное освещение всех сторон жизни общества. В процессе дальнейшей демократизации общественной жизни в стране из Конституции СССР была исключена 6-ая статья о руководящей роли КПСС, ликвидирована однопартийная система руководства страной, стали создаваться различные партии и общественные движения.

Объяснение:

Запитання та завдання

1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за до гри «Правильне запитання». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються в команди. Їм необхідно знайти в  параграфі відповіді на запитання. Виграє та команда, яка першою виконає завдання.

1) Де в Русі-Україні можна було здобути освіту?

Провідним освітнім центром Русі-України був Софійський собор, де продовжувала діяти школа, заснована Ярославом Мудрим.

2) Хто і коли заснував у Русі-Україні першу школу для дівчат?

У 1068 р. донька князя Всеволода Ярославича Янка відкрила при Андріївському монастирі школу для дівчат, у той час як у Західній Європі жінки взагалі не здобували освіту.

3) Яку назву має літописний звід Русі-України, що став основою для всіх наступних?

«Ізборники»

5) Чим були зумовлені зміни в  монументальному будівництві в  другій половині XI  — першій половині ХIII  ст.?

Це було пов’язано з посиленням політичної ролі удільних князівств і розбудовою їхніх столиць. Значно збільшувалася кількість споруд, але зменшувалися їхні розміри. Також спрощувалися й  архітектурні форми. Замість шестистовпних будівель поступово з’являлися чотиристовпні. Змінювалася техніка кладки стін.

6) Скільки храмів було зведено в Русі-Україні в X—XIII ст.?

У  другій половині XI — на початку ХII ст. у Києві були споруджені собори Дмитрівського, Михайлівського Золотоверхого, Видубицького, Києво-Печерського та Кловського монастирів.

Новий тип храму започаткував Успенський собор Києво-Печерського монастиря (1078 р.). Згодом за його зразком Володимир Мономах збудував храм у Ростові. У 1108 р. за типом Успенського був зведений Михайлівський Золотоверхий собор у Києві.

Характерними пам’ятками цього періоду є храм Федорівського монастиря (1131 р.), церква Богородиці Пирогощі (1132 р.), Кирилівська (1146 р.) і  Василівська (1183 р.) церкви в  Києві, Юр’ївська церква (1144 р.) у  Каневі, Борисоглібський (1128 р.) та Успенський (40-ві рр. ХII ст.) храми в  Чернігові.

7) Як розвивалася усна народна творчість?

У другій половині XI — першій половині ХIII ст. в Русі-Україні продовжували розвиватися такі види усної народної творчості, як перекази і легенди, билини, різноманітні пісні, колядки й щедрівки, казки, прислів’я і приказки.

Серед народної творчості цього періоду слід відзначити дружинний епос, у якому оспівувалися перемоги вождякнязя та його дружини. Билини доповнювалися новими сюжетами про боротьбу з половцями

8) Чим уславилися архітектура й  мистецтво Русі-України цього періоду?

Від другої половини XI  ст ігалося справжнє піднесення монументального будівництва. Так, у  другій половині XI — на початку ХII ст. у Києві були споруджені собори Дмитрівського, Михайлівського Золотоверхого, Видубицького, Києво-Печерського та Кловського монастирів. Набував поширення новий тип монастирського храму: шестистовпна будівля з одним куполом.

9) Яким був найбільший собор Русі-України?

Софійський собор

10) У якій техніці працювали руські ювелірні майстри?