1. В 445 г. Разрозенные племена гуннов в Румынии и в Венгрии объединил:
А) Аттила. В) Чжи-Чжи С) Моде Д) Прииск Е) Бумынь
2.В 3 в.до н.э. Китайское государство начало строить Великую китайскую стену для защиты от:
А) саков В) Сарматов С) гуннов. Д) кангюев Е) массагетов
3. В 1 в. до.н. э. во главе с шаньюем Чжи-Чжи двинулись на запад:
А) южные гунны В) северные гунны. С) западные гунны Д) восточные гунны
4. Гунны покорили многие европейские страны во главе с:
А) Аттила. В) Чжи-Чжи С) Моде Д) Прииск Е) Бумынь
5. . Резкое уменьшение численности сарматов вынудило их присоединиться к:
А) Сакам В) кангюям С)уйсунам Д) гуннам.
6. Резкое уменьшение численности сарматов ученые объясняют усилением:
А) засушливости климата В) набеги гуннов С) набеги уйсунов Д) политическим упадком

ПЕРЕДУМОВИ

Наприкінці XVII ст. в Англії розпочалася промислова революція (промисловий переворот), себто перехід від мануфактурного виробництва до фабричного, від ручної праці до машинної. Передумови її визрівали давно. Першим кроком стала аграрна революція (аграрний переворот), яка розпочалась у XVI ст. Аграрна революція — це перехід від натурального до товарного виробництва в сільському господарстві, ліквідація дрібних селянських господарств і зосередження землі в руках великих землевласників, значних орендарів, запровадження найманої праці.Другою важливою передумовою промислової революції стали зміни в техніці. Мануфактурне виробництво, яке базувалося на ручній праці та поділі на окремі прості операції, наштовхнуло на думку, що руку людини можна замінити пристроєм, машиною.

НАСЛІДКИ

Критерієм, який допомагає визначити початок промислового перевороту в тій чи іншій країні, прийнято вважати початок формування фабричної системи, що пов'язано з появою значної кількості справжніх фабрик. 

Зміни, зумовлені промисловою революцією важко переоцінити. Принципово змінилася не тільки техніка, але й технологія виробництва. З'явилися нові галузі промисловості: нафтова, хімічна, кольорова металургія, автомобільна, верстатобудівна, авіаційна. Почалося широке використання електроенергії, а як енергоносіїв — нафти і газу. Створена технічна база дозволила активізувати науковий пошук і забезпечила швидке впровадження наукових відкриттів.

Зростання важкої промисловості вело до витіснення порівняно дрібних підприємств.Централізація і концентрація виробництвапризвели до виділення в ряді галузей підприємств-лідерів і виявили тенденцію до угод з питань виробництва і збуту між найбільшими фірмами. У ХХ ст. монополії перетворилися на невід'ємну рису індустріального суспільства.

862–879Рюрик «Варяжский»
? 879–912Олег «Вещий»
912–945 Игорь
–945х945–966 Ольга «
–966–972 Святослав Игоревич
–972–980 Ярополк I, Святославович
х980–1015 Владимир Святославович «Святой»
1015–1019 Святополк I Владимирович «Окаянный
1019–1054 Ярослав I Владимирович «Мудрый»
1054–1068  Изяслав I Ярославович 
1068–1069 Всеслав Брячиславович Полоцкий?–
1069–1073Изяслав I Ярославович
1073–1076Святослав Ярославович
1077–1078Изяслав I Ярославович1024–1078х1078–1093Всеволод I Ярославович1030–10931093–1113Святополк II Изяславович1050–11131113–1125Владимир Всеволодович «Мономах»1053–11251125–1132Мстислав Владимирович «Великий»1076–11321132–1139Ярополк II Владимирович1082–11391139–1146Всеволод II Ольгович Новгород–Северский?–11461146–1146Игорь Ольгович?–1147х1146–1149Изяслав II Мстиславович Владимиро–Волынский1097–11541149–1151Юрий Владимирович «Долгорукий»1090–11571151–1154Изяслав II Мстиславович Владимиро–Волынский1097–11541154–1155Ростислав Мстиславович Смоленский?–11671155–1157Юрий Владимирович «Долгорукий»1090–11571157–1159Изяслав III Давидович Черниговский?–1162х1159–1167Ростислав Мстиславович Смоленский?–1167х1167–1169Мстислав Изяславович Владимиро–Волынский?–1170х князи, столица с 1169 года — город Владимир 1169–1174Андрей Юрьевич «Боголюбский»1111–11741174–1175Михаил Юрьевич?–11761175–1175Ярополк III Ростиславович?–~11811175–1176Михаил Юрьевич?–11761176–1212Всеволод III Юрьевич «Большое гнездо»1154–12121212–1216Юрий II Всеволодович1188–1238х1216–1218Константин Всеволодович «Добрый»1186–12191218–1238Юрий II Всеволодович1188–1238х1238–1246Ярослав II Всеволодович1191–1246х1246–1247Святослав Всеволодович?–12521247–1248Михаил Ярославич «Храбрый»?–1248х1249–1252Андрей Ярославич1221–12641252–1263Александр Ярославич «Невский»1220–12631263–1272Ярослав III Ярославич1230–12721272–1276Василий Ярославич Костромской1241–12761276–1283Дмитрий Александрович Переяславский1250–12941283–1284Андрей Александрович Городецкий?–13041284–1293Дмитрий Александрович Переяславский1250–12941293–1304Андрей Александрович Городецкий?–13041305–1317Михаил Ярославич «Святой» Тверской1271–1318х1317–1322Юрий III Данилович1281–1325х1322–1326Дмитрий Михайлович «Грозные очи»1299–1326х1326–1327Александр Михайлович Тверской1301–1339 столица перемещается в город Москва 1328–1340Иван I Данилович «Калита»?–13401340–1353Семен Иванович «Гордый»1316–13531353–1359Иван II Иванович «Красный»1326–13591359–1368Алексей Федорович Бяконт (митрополит)1293–13781368–1389Дмитрий Иванович «Донской»1350–13891389–1425Василий I Дмитриевич1371–14251425–1432Софья Витовтовна Литовская1371–14531432–1446Василий II Васильевич «Тёмный»1415–14621446–1447Дмитрий Юрьевич «Шемяка»1420–1453х1447–1462Василий II Васильевич «Тёмный»1415–14621462–1505Иван III Васильевич1440–1505