Відповідь:
Династичний період (1598–1605)
1598 р. – Смерть Федора, сина Івана IV, останнього представника правлячої в Московській державі династії Рюриковичів. На престол Земським собором був обраний Борис Годунов.
1601–1603 рр. – Московію вразили стихійні лиха, які спричинили неврожайні роки і великий голод. Серед більшості населення країни зростає невдоволення правлінням Бориса Годунова.
1603 р. – У Москві та інших містах поширюються чутки про чудесний порятунок царевича Дмитрія, сина Івана IV і законного спадкоємця престолу, який загинув у 1591 р. в Угличі. У Речі Посполитій з’явився чоловік, який стверджував, що він урятований царевич Дмитрій. У Москві його оголосили Лжедмитрієм, самозванцем.
Жовтень 1604 р. – Зібравши в Україні за підтримки польських магнатів військо з козаків-запорожців, Лжедмитрій перетнув кордон і рушив на Москву.
1605 р. – У Москві несподівано помер Борис Годунов (поширювалися чутки, що його отруїли).
Соціальний період (1605–1610)
20 червня 1605 р. – Лжедмитрій І безперешкодно і з тріумфом уступив у Москву, а через деякий час став царем.
Червень 1605 – травень 1606 рр. – Спроби нового царя здійснити реформи в напрямку наближення стилю життя Московії до традицій європейських країн. Зростання невдоволення московського боярства – прихильників старих звичаїв.
17 травня 1606 р. – У результаті повстання, організованого боярами, Лжедмитрія І було вбито. Новим царем бояри проголосили Василія Шуйського (1606–1610 рр.).
1606–1607рр. – Повстання козаків, дворян, селян, невдоволених політикою В. Шуйського, під керівництвом «воєводи царевича Дмитрія» Івана Болотнікова. Закінчилося поразкою.
1607 р. – У місті Стародуб з’явився чоловік, що проголосив себе царем Дмитрієм, який урятувався 17 травня 1606 р. від убивць у Москві. В історію ввійшов як Лжедмитрій I
1608 р. – Лжедмитрій II зі своїм військом підійшов до Москви, проте взяти її не зміг і став табором у селі Тушино. Початок протистояння боярського царя і самозванця.
1609 р. – Василій Шуйський, нездатний власними силами подолати Лжедмитрія II, уклав угоду про військову до зі шведським королем. Цей договір став приводом для короля Речі Посполитої Сигізмунда III, що ворогував зі шведами, розпочати відкриту інтервенцію до Московської держави.
24 червня 1610 р. – Польський великий гетьман С. Жолкевський біля селища Клушино вщент розбив утричі більше за кількістю московсько-шведське військо.
Національно-визвольний період (1610–1613)
Липень 1610 р. – Група московських бояр і дворян примусово позбавила престолу В. Шуйського. Влада перейшла до боярського уряду із семи осіб (так званої «Семибоярщини»). Запропонували польському королю обрати на московський престол його сина Володислава і впустили поляків до Москви.
Літо 1610 р. – Розлад сил прихильників Лжедмитрія II. Самозванець утік до Калуги і через деякий час був убитий змовниками.
Початок 1611 р. – На Рязанщині формується Перше народне ополчення. Виступали за звільнення країни від загарбників і обрання православного царя Московської держави. У результаті провалу походу на Москву ополчення розпалося.
Осінь 1611 р. – У Нижньому Новгороді за ініціативи земського старости К. Мініна і Д. Пожарського сформовано Друге народне ополчення.
Жовтень 1612 р. – Друге народне ополчення звільнило Москву від польських інтервентів.
Січень 1613 р. – Земський собор обрав новим московським царем 16-річного Михайла Федоровича Романова. Початок правління династії Романових (1613–1917 рр.).
Пояснення:
Реформа политической системы в 1985-1991гг.
1.Политика гласности:
-Ослабление цензуры,широкая информация граждан с СМИ о положении дел во всех сферах жизни общества -Раскрепощение творческих союзов -Активизация религии -1987-комиссия по дополнительному изучению материалов,связанных с репрессиями 30-х-50-х гг. - Выход не опубликованных прежде произведений(Гранин «Зубр») - Стали издаваться независимые газеты,журанлы,передачи.
2. Демократизация КПСС - Кадровые перестановки:массовая замена и омоложение кадров на всех уровнях - Формирование внутри КПСС фракций,разной идейной направленности - Июль 1990 – 23 съезд Конституции СССР о руководящей роли партии - Формирование политических партий,многопартийность
3. Реформирование советской системы (19 партконференция- 1988г.)-курс на демократизацию,гласность и плюрализм.Цель создания в СССР гражданского (правового) общества. - Учрежден новый законодательный орган власти –съезд народных депутатов - Альтернативные выборы - 1990 г. – введение поста президента СССР(первый и последний –ГОРБАЧЕВ) - создание Верховного Совета и республик как постоянно действующий парламент
Экономические реформы:
Ключевым в стратегии реформ М.С. Горбачева являлось ускорение темпов экономического роста, научно-технического прогресса, увеличение производства средств производства, развитие социальной сферы. Приоритетной задачей экономических преобразований было признано ускоренное развитие машиностроения как основы перевооружения всего народного хозяйства. При этом упор делался на укрепление производственной и исполнительской дисциплины (меры по борьбе с пьянством и алкоголизмом); контроль над качеством продукции (закон о госприемке).
Проект реформы предусматривал:
— расширение самостоятельности предприятий на принципах хозрасчета и самофинансирования;
— постепенное возрождение частного сектора экономики, прежде всего путем развития кооперативного движения;
— отказ от монополии внешней торговли;
— глубокую интеграцию в мировой рынок;
— сокращение числа отраслевых министерств и ведомств, между которыми предполагалось установить партнерские отношения;
— признание равенства на селе пяти основных форм хозяйствования (колхозы, совхозы, агрокомбинаты, кооперативы, фермерские хозяйства).
В 1988 году были приняты Закон о кооперации и Закон об индивидуальной трудовой деятельности.
1987 году был принят Закон о государственном предприятии. Предприятия переводились на самоокупаемость и хозрасчет.
Курс на переход к рыночной экономике в 1990г. – программа «500 дней»(Шаталин и Явлинский)
