Давньоримська архітектура запозичила зовнішні вирази класичної давньогрецької архітектури для цілей давніх римлян, які настільки сильно відрізнялись від грецьких будівель, що створили новий архітектурний стиль. Ці два стилі часто вважаються єдиним цілим класичної архітектури. Римська архітектура розквітла в часи Римської республіки та ще більше в часи імперії, коли була збудована більшість вцілілих будівель та споруд. Вона використовувала нові матеріали, зокрема бетон, та новіші технології, напр. арки та куполи, для створення будівель, що були міцними та добре-спроектованими. По всі території колишньої Римської імперії збереглася значна кількість будівель, деякі з них в цілому вигляді та досі використовуються.
Давньоримська архітектура охоплює період від заснування Римської республіки 509 р.до н. е. до бл. 4 ст. н. е., після чого вона вже класифікується як Пізня Античність або архітектура Візантійської імперіївідповідно. Майже не збереглося значущих зразків архітектури, створених раніше 100 р. до н. е., а переважна більшість з найбільш значущих зразків — з період пізньої імперії, після 100 р.н. е. Римський архітектурний стиль продовжував впливати на будівництво у колишній імперії протягом багатьох наступних століть, а західно-європейський стиль починаючи з бл. 1000 р.н. е. отримав назву романська архітектура для підкреслення його залежності від базових римських форм.
Значуща оригінальність у давньоримській архітектурі з'явилася лише з початком імперського періоду, коли аспекти місцевої етруської архітектури почали поєднувати з запозиченнями з Греції, у тому числі більшість елементів стилю, тепер відомого як класична архітектура. Вони відійшли від стійково-балочної конструкції, що переважно спиралась на колони та перемички, до конструкції, яка спиралась на масивні стіни, що завершувались арками, а пізніше — куполами; обидва ці елементи за римлян суттєво розвинулись. Класичні архітектурі ордери стали переважно декоративними, а не структурними елементами, крім використання у колонадах. Стилістично новими ордерами стали тосканський та композитний ордер; перший — скорочених та спрощений варіант доричного ордера, а другий — високий ордер з квітковими прикрасами коринфського та сувоями іонічного ордерів. Найбільші досягнення переважно відбулись між 40 р. до н. е. до 230 р. до н. е., до початку кризи Римської імперії у III столітті; пізніші проблеми зменшили багатство та організаційні можливості центральної влади.
Римляни створили величезні громадські будівлі та інженерні споруди, значно покращили умови проживання та громадської гігієни, наприклад їх публічні та приватні купальні та туалети, тепла підлога у вигляді гіпокауста, глазурування слюдою (приклади у Остія Антіка) та гаряче і холодне водопостачання по трубах (приклади у Помпеях та Остії
Хозяйственная деятельность человека сначала ничем не отличалась от хозяйственной деятельности любых стадных животных. Особенно много сходных черт с хозяйственной деятельностью людей можно найти в деятельности обезьян, муравьев, пчел и других стадных животных и насекомых. Иначе говоря, человек по-прежнему почти ничем не отличался в этом отношении от других живых существ. Изменения наблюдались только в структуре мозга и в новых присвоения полезных человеку благ. Главное различие между людьми и прочими существами основано на большом мозге человека современного типа. Также люди по числу внутримозговых связей значительно превосходят любых млекопитающих. Первоначальной хозяйственной деятельностью было присвоение благ природы путем охоты и собирательства. Никакого производства благ не существовало. Поскольку не было производства благ, не было и трудовой деятельности в узком смысле этого термина. Следовательно, не было и орудий труда. Вместо этого люди находили или делали виды охотничьего оружия: деревянные и костяные дубины и копья. Этого было вполне достаточно для охоты. Позже стали использовать аналогичное каменное оружие. Только в конце периода появилось составное оружие. Поскольку животные как объекты охоты в то время были крупными (мамонты, северные олени, бизоны), охота вынужденно являлась коллективным занятием.
