Здравствуйте, вставьте пропущенные слова без спама!

На римском Форуме стоял столб, от которого в провинции развозили … . Жители провинций получали римское гражданство за счёт службы в … . «Философом на троне» называли императора Марк Аврелий.

Древнегреческая и древнеримская культуры имеют много общих черт. У Древней Греции и у Древнего Рима был единый принцип культурного развития, базирующийся на антропоцентризме. Римская культура, как и греческая, признавала высочайшую ценность личности.

В древнеримской культуре, как и в Древней Греции высоко ценилась система образования, высокий статус имела наука.

Древнеримская культура, как и греческая, формируется на базе мифологических представлений.

Древнеримская культура в большей степени, чем культура Древней Греции акцентировала внимание на воинской дисциплине, на идеях порядка, строгости, в которых нуждалось римское государство стремящееся превратить свое государство в империю. Здесь высоко ценилось ораторское искусство и умение владеть аудиторией.

В древнеримской культуре более явно проступает связь религии с правом. В отдельно взятых отраслях культурного развития наблюдаются качественные изменения. Можно рассмотреть принципиальные отличия римской культуры в сравнении с греческой в сфере мифологии, в сфере науки, где чрезвычайно высоки были прагматические интересы. В Греции ценился сам интерес к познанию мира, само желание постигнуть законы, по которым существует природа, по которым осуществляет свое развитие космос. В Риме науки имели практический характер. Все, что было связанно с созерцательностью, умозрительностью имело меньшую ценность. В римской практике сложилась традиция общения на двух языках. Латинский язык использовался для практических наук – медицины, права, инженерного дела. Греческий язык использовался для философских и гуманитарных наук.

В основі культури епохи Відродження (XIV — XVII ст.) лежить принцип гуманізму, утвердження гідності і краси реальної людини, її розуму та волі, її творчих сил. Гуманістична культура Відродження носила світський характер. Жагуча спрага пізнання реального світу і захоплення ним сприяли піднесенню науки і привели до відображення в мистецтві найрізноманітніших сторін дійсності і передали величний пафос багатьом творінням художників.  

Важливу роль для становлення мистецтва Відродження мало нове розуміння античної спадщини. Вплив античності найсильніше позначився на формуванні культури Відродження в Італії, де збереглося безліч пам'ятників давньоримського та давньогрецького мистецтва.

Объяснение:

Уже в XIII—на початку XIV ст. змінився погляд на реальність, виникли нові ідеї, які й привели до радикальних змін у всіх сферах ідеології та світогляду і які були неможливі в умовах античного або середньовічного суспільства.  

Вони — результат того, що в міру зростання міст і появи бюргерства утворюються засади мирського світорозуміння, якому тісно в рамках теологічного аскетизму. Е. Гарен, незаперечно, має рацію, коли говорить про "полемічну свідомість", про "чітке поривання до бунту", про "програму розриву зі старим світом з метою встановити інші форми освіти і спілкування".  

Нові інтелектуальні інтереси, віра в свої сили несумісні з контролем над діяльністю людини та мислення з боку церкви. Церковна регламентація життя, яка в середні віки здавалася природною, почала гнітити. "Божественне знання" потроху витіснилось інтелектуальними інтересами, які поки що випадали з офіційної університетської програми.  

Художники і мислителі цієї епохи, як відомо, були титанами за силою думки, пристрасті і характеру, багатосторонністю і вченістю. Слід зазначити, що "універсальні" особистості виникали і через недостатню зрілість нового суспільства, в якому не було ще спеціалізації і стандартизації праці.  

Очевидно, універсальність і багатосторонність таких майстрів, як Донателло, Леонардо да Вінчі, Альбрехт Дюрер, пояснюється не тільки їх надзвичайною обдарованістю, а й умовами їхньої праці і виховання. Вона була певною мірою "вимушеною". Оскільки поділ праці ще не торкнувся мистецтва, художники займалися всім: будівництвом церков, палаців, міських фортець, військових машин, поєднуючи найрізноманітніші види творчої праці — вони були живописцями, архітекторами, інженерами, декораторам

надіюся сподобалося