помагите зарание помагите зарание

Петр 1 великий родился 30 мая (9 июня) 1672 в москве в семье российского царя алексея михайловича. петр был младшим сыном царя алексея михайловича. царь алексей был женат два раза: в первый раз на марье ильиничне (1648-1669), во второй - на наталье кирилловне (с 1671 года) . от первого брака у него было 13 детей. многие из них умерли ещё при жизни отца, и из сыновей только федор и иван его пережили, хотя и были оба серьезно болезненными. быть может, мысль остаться без наследников побудила царя алексея спешить вторым браком. свою вторую жену наталью царь встретил в доме артамона сергеевича, где она росла и воспитывалась в обстановке реформационной. увлекшись красивой и умной девушкой, царь обещал найти ей жениха и скоро сам к ней. в 1672 году 30 мая у них родился красивый и здоровый мальчик, который был нареченный петром. царь был рад рождению сына. рады были и родственники его молодой жены. крестили царевича только 29 июня монастыре, и крестным отцом был царевич федор алексеевич. по древнему обычаю, с новорожденного сняли мерку и в ее величину написали икону апостола петра. новорожденного окружили целым штатом мам и нянь; кормила петра его кормилица. на престол вступил 14-летний федор, один из сыновей марии. лишившись отца, петр до десяти лет воспитывался под присмотром старшего брата царя федора алексеевича, который выбрал для него в учителя подьячего никиту обучавшего мальчика грамоте. петру нравились увлекательные рассказы никиты о других странах и городах в те времена, которые были мало известные народу. кроме того, никита ознакомил петра с событиями , показывая и поясняя ему летописи, украшенные рисунками. но царствование царя федора алексеевича было кратковременным, так как 27 апреля 1682 года он умер. после смерти федора царя приходилось избирать, потому что не было законом установленного престолонаследия.

Відповідь:

Надіюсь до Пояснення:

Коли він ознайомився з азами анархізму, то це, напевно, відповідало його світогляду. Хлопці були жваві, одразу запропонували рішучі дії, на межі з терором. Напевно, це відповідало характеру молодого Нестора. У розпал першої російської революції 1905–1907 років відбулися перші експропріації. На жаль, ці «екси» інколи супроводжувалися вбивствами. Але хлопці не розкаювалися – вони вважали, що це політичний терор, що вони вбивали пособників режиму.

Як політик, Махно сформувався дещо пізніше, коли він потрапив під суд і його засудили до в’язниці

Як політик, Махно сформувався дещо пізніше, коли він потрапив під суд і його засудили до в’язниці. Він у тодішньому Олександрівську, Запоріжжі, відсидів декілька місяців, потім понад п’ять місяців – у Катеринославській в’язниці. Нарешті, потрапив до московської «Бутирки». Там відбувся його «університет», бо там він перезнайомився з непересічними представниками революційного табору: есери, більшовики, анархісти. Там Махно зійшовся зі своїм другом і соратником Петром Аршиновим, відомим анархістом. Почав багато читати художньої і політичної літератури.

Потім у своїх спогадах він не приховував, що це була школа його життя та університет, і саме там він розширив обрій знань і відточився як політик.