Конфлікт в Кальмарські унії виник в 1448 році по смерті бездітного короля Хрістофера Віттельсбаха (Баварського), коли права на престол трьох країн заявили і шведи і датчани. Конфлікт тривав протягом наступних 70 років з перемінним успіхом сторін, доки в 1520 році король Данії та Норвегії Кристіан II Ольденбург не розбив шведську армію і не коронувався на престол Швеції. Недалекоглядна внутрішня політика Кристіана привела до повстань проти нього як в Данії, так і в Швеції, де його очолив Густав Ерікссон, війська якого взяли під контроль більшу частину Норвегії та Швеції і проголосити 6 червня 1523 року незалежність Швеції.
