Духовенство. У Середньовіччі люди були глибоко віруючими, церква відігравала ключову роль у середньовічному суспільстві. Люди у Середньовіччі прагнули свої душі, саме тому, роль духовенства була дуже важливою. Християнське духовенство поділялось на біле та чорне. До білого духовенства належали єпископи та священики, які обслуговували релігійні потреби мирян: правили месу, здійснювали церковні таїнства. Ядром повсякденного релігійного життя була парафія, яка об’єднувала жителів кількох сіл чи кварталів, на чолі парафії стояв парох – місцевий священик. У свою чергу парафія підпорядковувалась єпархії, на чолі з єпископом, а єпархії об’єднувались в архієпископство. На підтримку життєдіяльності церкви віряни сплачували десятину – десяту частину від своїх прибутків.
Світські феодали. Важливу роль в середньовічному суспільстві займали світські феодали, тобто «ті що воюють», тобто світські феодали. В середовищі феодалів сформувалась система васалітету – ієрархічна феодальна драбина. На її вершині був король – найбагатший власник землі. Саме він вважався верховним сеньйором, або сюзереном усіх феодалів. Нижче розміщувалися найбільші світські феодали – герцоги, маркізи, графи, яких наділяв землею сам король. Тому вони були залежними від короля та підпорядковувалися йому. Відповідно вже їхні васали, що називалися баронами, посідали ще нижчу сходинку феодальної драбини. Нижче розташовувалися рицарі. Потрібно зазначити, що в кожній країні система васалітету мала свої особливості, наприклад в Франції дотримувалися принципу: «васал мого васала – не мій васал». Натомість в Англії, всі підпорядковувалися безпосередньо королю.
Відповідь:
1894 – 1917 гг. – годы правления Николая II
1897 г. – введение золотого рубля
1898 г. – образование Московского художественного театра (МХТ)
1904 – 1905 гг. – Русско-японская война
1905-1907 гг. – Первая российская революция
9 января 1905 г. – «Кровавое воскресенье»
17 апреля 1905 г. - Указ Об Укреплении Начал Веротерпимости
14-15 мая 1905 г. – поражение русского флота в Цусимском сражении
6 августа 1905 г. – Манифест об учреждении законосовещательной Государственной думы
5 сентября 1905 г. – заключение Портсмутского мира
7-25 октября 1905 г. – Всероссийская политическая забастовка
17 октября 1905 г. – Высочайший Манифест о даровании свобод и учреждении Государственной думы
9-19 декабря 1905 г. – вооруженное восстание в Москве
11 декабря 1905 г. – закон о выборах в Государственную думу
23 апреля 1906 г. – издание Основных государственных законов
27 апреля – 8 июля 1906 г. – деятельность I Государственной думы
9 ноября 1906 г. – начало аграрной реформы П.А. Столыпина
20 февраля - 3 июня 1907 г. – деятельность II Государственной думы и издание избирательного закона 3 июня 1907 г.
1907 г. – окончательное оформление Антанты
1907 – 1912 гг. – работа III Государственной думы
1912 – 1917 гг. – работа IV Государственной думы
Пояснення:
Надеюсь так
