Составить перечень самых знаменитых памятников литературы и искусства во второй половине XIII-XV вв.

По-перше, література дає нам широкий і глибокий досвід життя. вона робить людину інтелігентним, розвиває не тільки почуття краси, але й розуміння - розуміння життя, всіх її складнощів, служить провідником в інші епохи, до інших народів, розкриває перед нами серця людей, робить нас мудрішими.  по-друге, читаючи книгу потрапляєш в таємничий і чарівний світ, переносишся в далеке минуле чи майбутнє. книги відпові на наші запитання, змушують думати і співпереживати героям. книги орієнтуватися в житті і вчитися на чужих помилках.  отже, книгу потрібно берегти, з нею треба поводитися дуже обережно: не рвати, не загинати аркушів, а користуватися закладкою, не писати на аркушах ручкою. позначки треба робити олівцем а потім стирати їх, щоб вони не заважали іншим читачам. картон і папір роблять з дерева. якщо ми будемо берегти книги то збережемо ліси і красу нашої землі.  отже, книги корисні і необхідні людині. їх треба берегти, щоб більша кількість людей могли ними скористатися.  отже, книги нам багато знань. за їх ми поринаємо в інший світ-світ фантазій, інтриг, знань, сміху, добра чи зла. часом книги відкривають нам те, що ми не знаємо, про що ми навіть не підозрювали: таємниці океану або космосу, будова рослин або найдрібнішої клітини. книги розвивають нашу мову. з їх ми вчимося писати і читати. всі повинні читати книги, щоб більше знати, накопичувати досвід, відточувати майстерність у тій чи іншій професії. а щоб передати майбутнім поколінням існують розумні, добрі, хороші книги.  таким чином, у кожної людини повинні бути улюблені твори, до яких він звертається неодноразово, які знає в деталях, про які може нагадати у відповідній обстановці оточуючих і цим підняти настрій. читати потрібно не тільки для шкільних відповідей і не тільки тому, що ту чи іншу річ читають всі - вона модна. потрібно вміти читати з цікавістю і не поспішаючи.  наприклад, класичні твори-ті, які витримали випробування часом. з ними ви не втратите своєї думки. на класика не може відповісти на всі питання сьогоднішнього дня. тому треба читати і сучасну літературу і т. д.

Соколов Григорий Липманович (18 апреля 1950, Ленинград) — выдающийся российский пианист, лауреат Первой премии III Международного конкурса имени П. И. Чайковского, профессор Санкт Петербургской консерватории.
Начал обучение музыке в возрасте пяти лет, а в семь был принят в специальную музыкальную школу при Ленинградской консерватории по классу фортепиано. Обучался специальности у Л. И. Зелихман.
В 1973 году закончил Ленинградскую консерваторию по классу М. Я. Хальфина.
С первым сольным концертом выступил в 12 лет, а в 16 лет, в 1966 году стал победителем Международного конкурса имени П. И. Чайковского. С тех пор концертирует по всему миру, предпочитая гастроли в Европе. Выступает в лучших концертных залах. На сегодняшний день считается одним из лучших пианистов мира.
Отличается виртуозной техникой, яркой индивидуальностью, глубиной интерпретаций.
Предпочитает сольные концерты, но иногда выступает с оркестром.
Дает около 80-ти концертов в год, меняя программу дважды.
Записывается крайне редко. Предпочитает записи с концертов студийным.