Родословная русской интеллигенции по общему признанию восходит к эпохе Петра I. Модернизация России, начатая им, нуждалась в новом образованном классе людей, который и стал первым отрядом русской служилой интеллигенции. Первоначально производством духовных ценностей занимались в основном выходцы из дворянского сословия. «Первыми типично русскими интеллигентами» Д. С. Лихачев называет дворян-вольнодумцев конца 18 века, таких как Радищев и Новиков. В 19 веке основную массу этой социальной группы стали составлять выходцы уже из недворянских слоев общества («разночинцы»).
Забота об униженных и оскорбленных, печалование о человеческой судьбе, о страданиях людей, стремление найти пути к лучшей жизни для всех и каждого человека — стали отличительными чертами русской интеллигенции с момента ее возникновения. Эти черты, как правило, ставили ее в оппозиционное положение к государственной власти, рождали критический настрой по отношению к существующим общественным порядкам и институтам.
Массовое употребление понятия «интеллигенция» в русской культуре началось с 1860-х, когда журналист П. Д. Боборыкин стал употреблять его в массовой прессе. Сам Боборыкин объявил, что заимствовал этот термин из немецкой культуры, где он использовался для обозначения того слоя общества, представители которого занимаются интеллектуальной деятельностью. Объявляя себя «крестным отцом» нового понятия, Боборыкин настаивал на особом смысле, вложенном им в этот термин: он определял интеллигенцию как лиц «высокой умственной и этической культуры», а не как «работников умственного труда». По его мнению, интеллигенция в России — это чисто русский морально-этический феномен. К интеллигенции в этом понимании относятся люди разных профессиональных групп, принадлежащие к разным политическим движениям, но имеющие общую духовно-нравственную основу. Именно с этим особым смыслом слово «интеллигенция» вернулось затем обратно на Запад, где стало считаться специфически русским (intelligentsia).
Готика
Аксесуари є основою готики. Готична субкультура, що розвивалася з панк-рок-музичного пейзажу 80-х, і аксесуари відігравали життєво важливу роль як в панк, так і в готі. Щодо останніх, вони доповнюють свій вигляд шапками, рукавичками, намиста, кільця та головні убори, серед іншого. Незважаючи на те, що в готичному стилі існує велика різноманітність стилів (Steampunk, Victorian, Vampire, Androgen тощо), аксесуари є обов'язковим для визначення людини, яка належить до цієї загадкової та різноманітної субкультури.
Готичні прикраси обертаються навколо так званих білих металів, особливо срібла, платини, білого золота та сталі. Білі відтінки обожнюють, оскільки вони контрастують з темними нарядами і вигідно підкреслюють похмурість і важкість дорогоцінних каменів. Дуже улюблені дорогоцінні камені - чорний (онікс, чорні перли, чорне каміння CZ), але також вітаються камені, які додають кольорового кольору. Це смарагди, сапфіри, аметисти і в основному будь-який камінь холодних кольорів. Єдиний виняток зроблений для рубінів і гранат, тобто червоних каменів, оскільки їх червона обробка нагадує краплі крові.
Взагалі готика любить грати з квітами, незважаючи на переважання однотонних відтінків. Камені з декількох кольорів, інкрустовані особливим чином, викликають асоціації з вітражами, які є родзинкою готичного стилю в архітектурі.
