купцу то хорошо, он живет на холме в роскошном доме. в округе чистота, свежий воздух, люди в белоснежных тогах, а их покой охраняют конные и пешие патрули городской стражи. а мне пришлось остановиться в низине, где живут далеко не избранные римляне. узкие улочки без названий, одинаковые многоэтажки без номеров, гряз и смрад, вечная толчея. хорошо хоть ближе к ночи шум улицы спадает, торговцы закрывают свои лавки и перестают вынимать из тебя душу вопли зазывал. становится тихо и холодно. в гостевом доме, где я остановился, хоть и чистота, и порядок, но отопления никакого. жаровня, выданная мне дома, не особо . но я нашел выход. я пошел в термы. куда же еще податься усталому путнику, чтобы отогреть свои косточки.
в термах, я боюсь признаться, но рот у меня не закрывался от удивления и восхищения. как будто я попал во дворец. величие и роскошь царили по всюду. статуи украшали ниши в стенах, потолки главного зала перед входом с трудом можно было рассмотреть вверху. в самих термах приятное тепло от стен и пола, горячий мрамор палатей, освежающая прохлада бассейна. можно я буду жить в бане?
я даже решил отправиться на прогулку и посмотреть центральную часть города. честно признаюсь, такого величия я не видел никогда и нигде. глядя на многочисленные храмы, монументальные дворцы, гигантские колонны, обелиски и статуи императоров, чувствуешь себя мелкой букашкой, червем под ногами настоящих колоссов, сильных мира сего.
самое большое восхищение вызвал у меня пантеон, храм всех богов. его только что построили пару лет назад, правда построили уже в третий раз. («марк агриппа, сын луция, избранный консулом в третий раз, воздвиг это»). пантеон уникален. даже с моими неглубокими познаниями в архитектуре, я понял, что это настоящий шедевр архитектурной мысли. кирпично-бетонная ротонда пантеона перекрыта огромным полусферическим куполом диаметром почти 100 локтей (более 43 м). купол со стенами образует единую оболочку. к основному объёму храма примыкают ниши, отделенные от центрального зала коринфскими колоннами.
Объяснение:
Англія, Франція, Німеччина та Україна: економічна історія. Реферат
У рефераті подано відомості про економічну історію Англії, Франції, Німеччини та України в ХІХ - ХХ століттях
Англія. В останній третині XIX ст. в Англії почали знижуватися темпи промислового виробництва. Інтенсивний процес індустріалізації США, Німеччини, Росії, Японії зумовив виникнення нових центрів промислового виробництва. Англійська промисловість почала втрачати іноземні ринки збуту. Водночас американські та німецькі товари, дешевші та кращі за якістю, потрапляли на внутрішній ринок країни.
Головною причиною відставання Англії було поступове фізичне і моральне старіння виробничої бази британської промисловості. Англійські фабрики та заводи були збудовані ще в кінці XVIII - першій половині ХІХ, ст. і оснащені машинами та механізмами доби промислового перевороту. Вони неспроможні були виготовляти таку кількість виробів і такої якості, як американські та німецькі, що базувалися на ефективнішій виробничій основі, створеній науково-технічним процесом останньої третини XIX ст.
Технічна модернізація англійської промисловості була вкрай необхідною, але надзвичайно дорогою і складною, вона вимагала додаткових капіталовкладень, Англійські підприємці та банкіри віддавали перевагу експорту капіталу за кордон, в колонії та залежні країни, в яких наявність дешевої робочої сили забезпечувала їм високі прибутки. Вивіз капіталу був бажаним також з огляду на зростаючі потреби в колоніальній сировині - нафті, руді, кольорових металах, каучуку та ін.
Тим не менше, в англійській промисловості поступово відбувалися структурні зміни. Як і в США та Німеччині, в Англії високими темпами розвивалися галузі важкої промисловості, особливо сталеплавильна, електротехнічна, хімічна. Вони випередили традиційно розвинені галузі - видобуток вугілля, виплавку чавуну, переробку бавовни. На розвитку англійської промисловості позначалась слабка енергозабезпеченість країни.
Процес монополізації промисловості в Англії проходив повільніше, ніж-в США та Німеччині, тут тривалий час зберігалися дрібні та середні підприємства. Банківський капітал випереджував промисловий за темпами концентрації і централізації. Напередодні першої світової війни 27 великих банків Англії володіли 86% усіх вкладів. Надлишковий капітал Англія інвестувала в економіки своїх колоній, які на початку XX ст. у 100 разів перевищували розміри метрополії.
Інвестиції направлялися, як правило, у виробничу сферу - будівництво підприємств, шахт, портів, доріг і т. ін. Англійські монополії в колоніях та напівколоніях відігравали роль важливого механізму переливання капіталів і технологій, будували транспортні комунікації, створювали соціальні інституції, готували місцеві кадри для підприємницької діяльності.
У французькій промисловості також необхідно було міняти застаріле фабрично-заводське обладнання, що вимагало значних капіталовкладень. Тим часом французькі капітали експортувалися і становили 30% світових інвестицій. За даними на 1908 р. у французьку промисловість і торгівлю було вкладено 9,5 млрд. франків, в облігації та закордонні цінності - 104,4 млрд. франків. Вивіз капіталу в колонії та напівколонії давав величезні прибутки.
Відсталою порівняно із США та Німеччиною була й структура французької економіки. Скорочувалися потужності металургії, вугільної та інших галузей промисловості. Успішно розвивалася легка промисловість. Перед Першою світовою війною Франція залишалася аграрно-індустріальною країною.
Перемога над Францією, анексія Ельзасу та Лотарингії (промислове розвинутих провінцій), контрибуція у розмірі 5 млрд. франків сприяли економічному зростанню Німеччини. Різко збільшилися інвестиції у промисловість. Масово виникають нові заводи і фабрики.
Велике залізничне будівництво (у 1870-1875 рр.) щорічно вводилося 1500-2000 км шляхів) стимулювало розвиток металургії, добувної промисловості. Німецька металургія поступалася лише американський. Важлива роль належала машинобудуванню, зокрема виробництву двигунів внутрішнього згоряння. Успішно розвивалися нові галузі промисловості: хімічна, електротехнічна, автомобілебудівна.
Промисловість і сільське господарство України були вщент зруйновані. Лише прямі збитки, завдані народному господарству республіки, склали величезну суму - 205 млрд. крб., - яка в п'ятеро перевищувала державні витрати на будівництво нових заводів, фабрик, електростанцій, шахт та інших підприємств у роки довоєнних п'ятирічок. А загальні втрати, яких зазнали населення та народне господарство України, склали астрономічну цифру - майже 1,2 трлн крб.
Подробнее - на -
