История
10. Выберите правильные ответы.
Причины народных выступлений в XVII в.:
а) слабость центральной власти
б) закрепощение крестьян и рост феодальных по¬винностей
в) деятельность Приказа тайных дел
г) усиление налогового гнета из-за ведения не¬прерывных войн
д) неустойчивое положение новой династии
е) пытки ограничения казачьей вольности
ж) церковный раскол и расправа со старообряд¬цами
з) прекращение деятельности Земских соборов
и) усиление приказной волокиты
11. Установите правильное соответствие:

1) 1632—1634 гг.
2) 1613—1645 гг.
3) 1645—1676 гг.
4) 1670—1671 гг.
а) правление Алексея Михайловича
б) восстание под предводительством С. Разина
в) правление Михаила Романова
г) Смоленская война
12. Восстановите последовательность событий:
а) открытие Славяно-греко-латинского училища
б) прекращение деятельности Земских соборов
в) второй Крымский поход
г) Соборное уложение
д) городские восстания
13. О ком идет речь?
Я то не знал, «служивый человек Якуцкого острога», что у мыса
Восточного (как он его назвал),
Как две сестры, сошлися здесь навек
Двух океанов волны, обнялися,
Здесь Тихий с шумом волны подымал
И Ледовитый льдинами швырял...
Их два — великих и суровых брата!
14. О чем идет речь?
В течение восьми лет монастырь не признавал церковные реформы Никона. Он становился цент¬ром открытого неповиновения. Здесь укрылись повстанцы после поражения восстания С. Разина. Только с предательства стрелецкое вой¬ско смогло захватить монастырь, подвергнув его защитников страшным казням.
17. По какому принципу образован ряд?
С. И. Дежнев, В. Д. Поярков, М. В. Стадухин, Е. П. Хабаров
18. Установите правильное соответствие:
1)1648—1650 гг.
2) 1653—1655 гг.
3) 1654—1667 гг.
4) 1676—1681 гг.
а) русско-турецкая война
б) начало церковной реформы
в) русско-польская война
г) городские восстания

Відповідь: В первые два года Аврелиан все силы бросил на борьбу с варварами, продолжавшими тревожить границы империи. Племя ютунгов, жившее в Южной Германии, вторглось через Альпы в Италию. Северная часть ее была сильно опустошена, прежде чем Аврелиану удалось настичь варва­ров и нанести им решительное поражение (270 г.). Сейчас же после этого ему пришлось броситься в Паннонию против сарматов и вандалов. И эти племена также были разбиты, причем вандалы должны были дать римской армии 2 тыс. всадников для постоянной службы. Вообще Аврелиан еще шире, чем его предшественники, привлекал в войска варварские контингенты.

Пояснення:

ответ:Тимур поділив Османську державу між синами Баязида. На деякий час у країні запанували міжусобиці. Відродити державну єдність зумів султан Мурад II (1421-1451), а могутність країни утвердив Мегмед II (1451 - 1481), прозваний «Завойовником». Його заповітною мрією було захоплення Константинополя.

Султанові приписують такі слова: «Мусить бути одна світова імперія, з однією вірою й одним правлінням. Для встановлення такої єдності немає кращого центру, ніж Константинополь».

У квітні 1453 р. Мегмед II із величезним військом, яке налічувало кілька десятків тисяч, оточив Константинополь. Йому протистояло майже 7 тисяч захисників міста. Колись могутня візантійська столиця була приречена. Та імператор Константин XI відмовився здати місто і впродовж 53 днів відважні захисники відбивали штурм за штурмом.

На світанку 29 травня 1453 р. турки розпочали штурм, який виявився останнім. Двічі вони відступали назад, залишаючи багато вбитих. Ллє Мегмед направляв свіжі сили. У найважчий для константинопольців момент битви генуезькі найманці стали покидати свої позиції, а султан кинув у бій яничарів. Бойовий дух оборонців похитнувся і вони відступили, а турки, ввірвавшись у Константинополь, почали його грабувати. Увечері 29 травня місто затихло, тільки в підвалах та будинках де-не-де ще нишпорили турки, шукаючи сховані скарби. Мегмед поспішив повернути Константинополю спокій і того ж дня проголосив його своєю столицею, перейменувавши на Істанбул (Стамбул). Християнську святиню — храм Святої Софії — за наказом султана було перетворено на мусульманську мечеть. Над Босфором замайорів зелений прапор пророка Мухаммеда.

За правління Мегмеда ІІ було створено дієву адміністративну систему й започатковано центральний уряд країни — Осяйну Порту. Було також видано звід основних законів — «Канун». Султан володів необмеженою державною та духовною владою над підданими. Функції глави уряду виконував Великий візир, мусульманське духовенство очолював Головний муфтій.

Значна увага приділялася вихованню молоді в дусі ісламу. Мегмед, який був освіченою людиною, володів шістьома мовами, знався на філософії та літературі, всіляко сприяв поширенню знань. Саме тому за його наказом у Стамбулі було відкрито 8 шкіл (медресе), у яких учні опановували граматику, право, логіку, астрономію, ісламське віровчення тощо.

Завдяки сильній армії Османська імперія утвердилася як впливова мусульманська держава не тільки на Сході. Упродовж кількох наступних століть вона стала відігравати неабияку роль у міжнародному житті європейських країн.

Объяснение: