мод7
28.09.2021 01:48

До ть будь ласка!
ів)
Завершіть речення.
Створення великої машинної індустрії спричинилося до концентрації виробництва та виникнення нових форм виробничих об'єднань -
А тред-юніонів
Б монополій
В аукціонів

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
Ибрагим002
29.01.2020 06:50

Руса́лка Днестрова́я» (в оригинальной орфографии Русалка днѣстровая) — первый галицко-русский альманах, изданный в Буде (ныне Будапешт, Венгрия) в 1836 году. Он был подготовлен литературным кружком «Русская троица», включавшим в себя Маркиана Шашкевича, Якова Головацкого и Ивана Вагилевича. Книга была издана вместо вышедшего в свет в 1834 году, но запрещенного цензурой сборника «Заря».

Альманах вышел тиражом в 1000 экземпляров, из которых 100 были отправлены издателем в Вену, около 700—800 изъяла львовская полиция. Оставшиеся экземпляры дошли до читателей.

0,0(0 оценок)
Ответ:
tolkynjeon2003
29.01.2020 06:50

«Руса́лка Дністрова́я» — перший західноукраїнський альманах народною мовою, виданий у м. Буда (з 1873 Будапешт) у 1837 році силами членів гуртка «Руська трійця» Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем. Надрукована азбукою «гражданка», фонетичним правописом[1].

Объяснение:

Передувала альманахові рукописна поетична збірка «Син Русі», укладена близько 1833 за ініціативою та участю М. Шашкевича вихованцями Львівської греко-католицької духовної семінарії.

Основну частину коштів на видання альманаху пожертвував Микола Верещинський.

Зміст альманаху

У передмові («Передслів'я», с. III—VI.) альманаху підкреслена краса української народної мови та народної словесності, поданий список найважливіших наддніпрянських літературних та фольклорних видань того часу. Передмова подана без підпису,[2] проте приписується Маркіяну Шашкевичу.

Передмова закінчується словами вдячності людям, які спричинилися до підготовки і появи цієї книжки. На першому місці: «Поклонися, Русалко наша, низько Всечесному Сподареві Миколі Верещинському, що тобі звелів зродитися…»[3]

Далі матеріал розташований у чотирьох частинах:

Пісні народні

Фольклористичну частину «Пісні народні» відкриває наукова розвідка Івана Вагилевича (підписаний як Далибор Вагилевич) «Передговор. К народним руським пісням» (с. IX—XX). Розділ «Пісні народні» поділений на підрозділи «I. Думи і думки» та «II. Обрядові пісні»

0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота