Роль григо́рия андре́евича спири́дова во внешней политике екатерины 2

Основные задачи внутренней политики Василия шуйского:
1. Сохранение престола в собственных руках
2. Подавление народных восстаний
3. Искоренение самозванцев

Внешней политики:
1. Пресечение иностранной интервенции
2. Пресечение притязаний иностранных правителей на престол Внутренняя: В 1606 году в народе начали ходить слухи о том, что ЛжеДмитрий I, так горячо любимый в народе, на самом деле не был убит. Посему появившийся ЛжеДмитрий II, выдававший себя за Григория Отрепьева, пользовался значительной популярностью. Все это создавало нестабильное положение для действующего царя - Василия Шуйского. В этом же, 1606 году, происходит восстание  под руководством Болотникова (первая гражданская война в истории),  главной целью которого было свержение Шуйского. На борьбу с восставшими царь выслал войска, но эти войска были не остановить восставших и потерпели ряд поражений (под Кромами, под Ельцом, под Калугой). В целом, ход событий  для восставших шел удачно. Но во время осады Москвы рязанские рати перешли на сторону Шуйского, что означало  перевес сил в пользу царя. К 1607 году восстание было подавлено.  Однако, в 1607 году активные позиции начал занимать ЛжеДмитрий II, он концентрирует все свои силы в Тушино. Страна делится на два противоборствующих лагеря. Для борьбы с ЛжеДмитрием II, Шуйский, в свою очередь, нанимает шведскую наемную армию, события по-началу идут хорошо, но после того, как в казне кончаются средства на наемную армию, шведские войска начинают грабить территории страны на северо-западе. К концу 1608 года из под контроля Шуйского вышли многие регионы. Внешняя политика: Сотрудничество со шведами вызывает, в свою очередь, открытую польскую интервенцию. Уже в  1609 году происходит осада Смоленска, самой мощной крепости России. В 1610 году прекращает свое существование правительство Василия, его с позором пленили и увезли в Польшу.

Товарне виробництво – це виробництво не для власного споживання, а на продаж. Товарне виробництво починає свою історію з ремесла, що виникає паралельно з натуральним господарством. ремесло виникає в зв’язку з вдосконаленням засобів виробництва та технологій. Перші ремісничі майстерні виникають у галузях гончарства, металодобування та металообробки. Серед селянських господарств поступово виникають господарства, в яких будується кузня чи гончарна майстерня. Поступово ці господарства перестають займатися землеробством і живуть з виробництва ремісничих товарів. Відділення ремесла відбувається в зв’язку з тим. що кожне селянське господарство не може на своєму подвір’ї тримати гончарну піч чи кузню – це занадто дорого і неефективно. В той же час одна кузня може задовольнити потреби одного-трьох сіл у металевих виробах. Поступово ремесло розгалужується, ремісники створюють міста або переселяються туди.

Товарне виробництво може бути простим та розширеним. Просте товарне виробництво – це виробництво на продаж з метою подальшого придбання необхідних товарів для задоволення потреб всіх членів сім’ї виробника. Просте товарне виробництво базується на особистій праці виробника та особистій власності виробника на засоби виробництва. Прикладом простого товарного виробництва є ремесло.

Розширене товарне виробництво – це виробництво товарів на продаж у постійно зростаючих обсягах з метою отримання прибутку. Першою формою розширеного товарного виробництва є мануфактура, яку пізніше, після промислового перевороту. замінюють заводи та фабрики, а також фермерське господарство. Характерними рисами розширеного товарного виробництва є:

1. суспільний поділ праці, що досяг рівня галузевого та поопераційного;

2. використання праці вільнонайманих робітників;

3. приватна власність підприємця на засоби виробництва і залежність прибутків від досконалості засобів виробництва;

4. відокремленість господарських одиниць (підприємств) одне від годного та здійснення зв’язків між ними через обмін (ринок);

5. стихійність обміну.

Розширене товарне виробництво базується на тому. що кожне підприємство виготовляє якийсь один вид товару на продаж, після продажу товару робітники підприємства отримують заробітну плату, а власник підприємства – прибуток. При розширеному товарному виробництві важливу роль відіграє обмін, що здійснюється при посередництві грошей.