Католическая церковь — сформировалась в I тысячелетии н. э. на территории Западной Римской империи. Формирование отличительных особенностей церкви Запада, отличающих её от церквей Востока, началось еще в первые века истории христианства. Традиционно в трудах религиоведов считается, что в результате Великого раскола 1054 года христианская церковь разделилась на Западную и Восточную.
В результате Реформации от католицизма отошли многие страны на севере и в центре Западной Европы. В новое время католицизм начал рас в Новом Свете, Азии и Африке. В результате секуляризации общества в XIX и XX веке от активной религиозной жизни отошла значительная часть населения в католических странах.
В Новое время особое значение приобрёл во существования Церкви в современном мире, что вызвало полемику консерваторов с модернистами. Значительной вехой в жизни Католической церкви стал Второй Ватиканский собор, в ходе которого был осуществлён ряд реформ церковной жизни.
Объяснение:
Объяснение:
У середині XVII ст. військам султана та його васала, кримського хана, вдалося декілька разів вторгнутись у Польщу та Україну і дійти до самого Дніпра. Окрилена успіхом, Туреччина зважилася на нову спробу розгромити Австрію. У 1683 р. понад 100-тисячне турецьке військо підійшло до стін Відня. Облога австрійської столиці тривала два місяці. На до й з нечисленним, але добре озброєним військом прийшов польський король Ян Собеський. У битві він розгромив турків і змусив їх відступити від Відня. Ця поразка поклала край турецькому просуванню в Європу. Відтоді Османська імперія почала поступово втрачати свої завоювання.
