1. Әлеуметтік топтардың қоғамдық қызметіне қарай сәйкестендіріңіз . 1.Хан 2.Сұлтан 3. Би 4.Батыр А. Шыңғыс хан ұрпағы , хан бөліп берген ру - тайпаларды басқарады , оларға жерлерді бөліп береді , хан сайлауына қатысады елге жау шапса , ханға елден әскер жасақтайды . В. Ерлігінің арқасында караша халық арасында кеңінен танылған , жерді және елді қорғайды , хан - сұлтанның үкімін орындайды , бидің шешімдерінің жүзеге асырылуын қамтамасыз етеді С. Қалада тұрады , бұрын малшы болғанымен , туыстары немесе өзі барлық малдарынан айырылып қалғандықтан , қалаға қоныс аударған , жер жыртады , егістік суғарады , сөйтіп азын - аулақ күн көріске ақша табады D. Байдың малын бағады , кедейленіп , қиын жағдайға душар болса , байдан сауын ала алады , мүлкінен айырылып қалса , туыстарынан , басқалардан жылу жинайды , қиын жұмыстар істеу үшін ағайындары арасында асар жасайды Е. Мемлекет басшысы , Шыңғыс хан ұрпағы , қараша халықтан жоғары тұрады , әскерді басқарады , халыққа жер бөліп береді , бүкілхалықтық Құрылтай шақырады . Ғ . Шешендік , тапқырлық қасиеттің арқасында ел басқаруға қатысады , бөліп берген жерлерді басқарады , сот билігін жүзеге асырады , елдің күрделі мәселелерін шешуге қатысты Құрылтайға қатысады . G. Шыңғыс хан ұрпақтары сияқты ақсүйек болып саналады , ислам дінін таратады , халық арасында шариғаттың сақталуын қадағалайды 5.Малшы 6.Жатак 7.Қожа Жауаптары : 2 4 5 . 6 7​

«русалка дністровая» — український альманах, який видавала «руська трійця» 1837 р. в будимі (тепер будапешт). своїм змістом, мовою і навіть новою абеткою альманах рішуче заперечував анахронічні літературні традиції, культивовані до того в галичині, став подією в духовному житті освічених українців. «русалка дністровая» об'єктивно викривала політику денаціоналізації західноукраїнського населення, ігнорування та приниження історичних і культурних традицій усього українського народу. намагаючись піднести національну гідність своїх краян, м. шашкевич, я. головацький, і. вагилевич наголошували на історичній, культурній і мовній єдності мільйонів українців, роз'єднаних кордонами двох реакційних імперій. композиційно альманах складається з чотирьох розділів: «пісні народні», «складання», «переводи», «старина». отже, упорядники звернули увагу на найістотніші питання в розвитку національної літератури — її зв'язки з фольклором, із словесністю інших народів, з художнім досвідом минулого. розділ «складання» містив десять оригінальних творів упорядників альманаху. серед них — громадянський вірш «згадка», «погоня», ліричні поезії «розпука», «веснівка», «туга за милою», «сумрак вечірній» і казка «олена» м. шашкевича, «мадей» та «жулин і калина» і. вагилевича, поезія «два віночки» я. головацького. в альманасі принципово порушувалося й заплутане для галичан питання про шляхи розвитку української літературної мови. звернувшись до народного мовлення, орієнтуючись на багатство й красу мови усної поезії, діячі «руської трійці» вказали своїм сучасникам єдино правильний шлях у розв'язанні мовної проблеми. вони рішуче виступили за цивільну азбуку, що вже слугувала літературам східнослов'янських народів. «русалка дністровая» задокументувала початок становлення нової літератури в галичині. якщо досі тут культивувалися жанри «високої» поезії, представлені псевдопафосними панегіриками та на честь давньоруських князів і сучасних авторам митрополитів, якщо в тих запізнілих епігонсько-провінційних наслідуваннях іншомовної класицистичної літератури, власне, відбивалися кастові інтереси місцевого духовенства, то альманах розповідав про народ, його духовну творчість, звичаї та обряди, про його героїчну історію. замість мертвечини в альманасі забуяло життя. саме весняною свіжістю захопили ці справжні квіти «червоноруської» музи м. максимовича, а і. франко схарактеризував альманах як явище наскрізь революційне. не випадково складними були спроби видання альманаху, а після того негайний його арешт на довгі десять років.

«русалка дністровая» — український альманах, який видавала «руська трійця» 1837 р. в будимі (тепер будапешт). своїм змістом, мовою і навіть новою абеткою альманах рішуче заперечував анахронічні літературні традиції, культивовані до того в галичині, став подією в духовному житті освічених українців. «русалка дністровая» об'єктивно викривала політику денаціоналізації західноукраїнського населення, ігнорування та приниження історичних і культурних традицій усього українського народу. намагаючись піднести національну гідність своїх краян, м. шашкевич, я. головацький, і. вагилевич наголошували на історичній, культурній і мовній єдності мільйонів українців, роз'єднаних кордонами двох реакційних імперій. композиційно альманах складається з чотирьох розділів: «пісні народні», «складання», «переводи», «старина». отже, упорядники звернули увагу на найістотніші питання в розвитку національної літератури — її зв'язки з фольклором, із словесністю інших народів, з художнім досвідом минулого. розділ «складання» містив десять оригінальних творів упорядників альманаху. серед них — громадянський вірш «згадка», «погоня», ліричні поезії «розпука», «веснівка», «туга за милою», «сумрак вечірній» і казка «олена» м. шашкевича, «мадей» та «жулин і калина» і. вагилевича, поезія «два віночки» я. головацького. в альманасі принципово порушувалося й заплутане для галичан питання про шляхи розвитку української літературної мови. звернувшись до народного мовлення, орієнтуючись на багатство й красу мови усної поезії, діячі «руської трійці» вказали своїм сучасникам єдино правильний шлях у розв'язанні мовної проблеми. вони рішуче виступили за цивільну азбуку, що вже слугувала літературам східнослов'янських народів. «русалка дністровая» задокументувала початок становлення нової літератури в галичині. якщо досі тут культивувалися жанри «високої» поезії, представлені псевдопафосними панегіриками та на честь давньоруських князів і сучасних авторам митрополитів, якщо в тих запізнілих епігонсько-провінційних наслідуваннях іншомовної класицистичної літератури, власне, відбивалися кастові інтереси місцевого духовенства, то альманах розповідав про народ, його духовну творчість, звичаї та обряди, про його героїчну історію. замість мертвечини в альманасі забуяло життя. саме весняною свіжістю захопили ці справжні квіти «червоноруської» музи м. максимовича, а і. франко схарактеризував альманах як явище наскрізь революційне. не випадково складними були спроби видання альманаху, а після того негайний його арешт на довгі десять років