У 49 році до н. е. Цезар, перейшовши з легіонами річку Рубікон, розпочав нову громадянську війну. Він захопив Рим, а його супротивник Помпей втік до Греції, де зібрав армію. Вирішальна битва відбулася біля міста Фарсал. Перемогу одержав Цезар, а Помпей втік до Єгипту, де його було вбито. Цезар, прибувши до Єгипту, став на бік єгипетської цариці Клеопатри. Посадивши її на трон, Цезар вирушив до Малої Азії, де розбив армію сина Мітридата Фарнака. Повернувшись до Риму, Цезар відсвяткував чотири тріумфи. Він був проголошений диктатором та отримав титул імператора. У 44 році до н. е. під час засідання сенату Цезар був убитий.
1. Цицерон был оратором. Его дело было побуждать людей на подвиги и т.д. В бой шли всегда обеспеченные люди, которые на свои деньги могли купить себе орудие и защиту. Низший слой населения не мог позволить себе броню на войну и умирал сразу. Возможно, Цицерон счил их слабоками из-за их ранней смерти.
2. При Цицероне был рассвет рабовладения. Рабство обусловлено самой природой, которая дарует лучшим людям владычество над слабыми для их же пользы. Такова логика рассуждений Цицерона, которые он стремится подкрепить соображениями о соотношении различных частей души: господин так же правит рабом, как лучшая часть души (разум, мудрость) правит слабыми и порочными частями души (страстями, гневом и т. п.). К рабам, считал Цицерон, следует относиться, как к наемникам: требовать от них соответствующей работы и предоставлять им то, что полагается.
