ruzar1987
12.05.2020 15:28

Питання 1.
Яка подія дала поштовх до створення Легіону УСС?

Варіанти відповідей:
початок Першої світової війни
утворення Української Центральної Ради
об’єднання українських політичних сил у Загальну Україні
повалення царизму в Росії
Питання 2.
Яку назву мала воєнно-адміністративна одиниця, утворена росіянами на українських землях, що були захоплені під час Галицької битви 1914 р.?

Варіанти відповідей:
Галицько-Волинське генерал-губернаторство
Галицько-Волинське князівство
Галицько-Буковинське генерал-губернаторство
Галицька губернія Питання 3.
Політична організація емігрантів із Наддніпрянської України, створена у Львові на початку Першої світової війни, що проголосила метою діяльності побудову самостійної соборної Української держави, мала назву:

Варіанти:
Товариство українських поступовців
Карпато-Руський визвольний комітет
Союз визволення України
Головна Українська Рада
питання 4:
Позначте назви фронтів російської армії, що проходили українськими землями в роки Першої світової війни.

Варіанти:
Південний і Південно-Західний
Південно-Західний і Румунський
Західний і Південно-Західний
Південний і Західний
питання 5:
У складі якої армії в роки Першої світової війни був сформований підрозділ Українських січових стрільців (УСС)?

Варіани:
Австро-Угорської
Німецької
Російської
Французької
питання 6:
Головна Українська Рада в серпні 1914 р. закликала українців Галичини:

Варіанти:
підтримати Австро-Угорську імперію, «бо ідучи війною, Росія грозить загином українському життю, яке знайшло охорону в австрійській державі»
бути нейтральними, тому що жодна з воюючих сторін «...не може викликати співчуття ні цілями, н боротьби»
виступити проти Росії та Австро-Угорщини, щоб вибороти «...єдину, самостійну Україну від Карпат аж до Кавказу»
підтримати Росію й чесно, «...не піддаючись на провокації, виконати свій обов’язок громадян Росії до кінця»
Питання 7:
Яким було ставлення російської влади до українського національного руху в Наддніпрянській Україні під час Першої світової війни

Варіанти:
надавала додаткові можливості для його розвитку
посилювала репресії проти нього
не звертала уваги на його існування
підтримувала його патріотичні настрої питання 8:
Галицько-Буковинське генерал-губернаторство було засновано після

Варіанти:
Галицької битви
Брусиловського прориву
поразок російської армії в 1915 р.
повалення монархії в Росії
питання 9:
Як Перша світова війна вплинула на розвиток українського національного руху?

Варіанти:
сприяла активізації
сприяла занепаду
сприяла політизації
сприяла розгрому

питання 10:
Створення в роки Першої світової війни легіону Українських січових стрільців засвідчувало:

Варіанти:
лояльність українського населення Галичини Австро-Угорщині
лояльність українського населення Галичини Російській імперії
прагнення австрійського уряду якомога більше мобілізувати українців до лав своєї армії
прагнення російської окупаційної влади легалізувати загарбання Східної Галичини
питання 11:

Які із зазначених подій відбулися на українських землях у 1914 р.? ( 3 правильні відповіді)

Варіанти:
створення Загальної Української Ради (ЗУР)
Галицька битва
створення Союзу визволення України (СВУ)
формування легіону Українських січових стрільців (УСС)
«українізація» частин російської армії
укладення Брестського миру між УНР і державами Четверної союзу
Брусиловський прорив
питання 12:
Які явища соціально-економічного розвитку українських земель були притаманні періоду Першої світової війни? ( 3 правильні відповіді)

Варіанти:
падіння промислового виробництва, зростання цін, інфляції
зростання виробництва сільгоспродукції
швидкий розвиток залізничного транспорту
міграція населення
зростання експорту сільгосппродукції
розвиток міжнародної торгівлі
формування механізмів державного регулювання економікою

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
vlabiclavakozlova
25.05.2023 14:04

Родился 25 ноября 1810 г. в Москве. Выходец из большой семьи мелкопоместного дворянина, Пирогов вряд ли получил бы образование, если бы не знакомый родителей: известный московский врач, профессор Московского университета Е. Мухин заметил мальчика и стал заниматься с ним.

Пирогов оправдал надежды: уже в 14 лет он, прибавив себе два года, поступил на медицинский факультет Московского университета, а необходимость подрабатывать прозектором в анатомическом театре привела к выбору хирургии в качестве специальности.

По окончании университета (1826 г.) Пирогов отправился в Юрьевский (ныне Тартуский) университет. Здесь он работает в хирургической клинике и пять лет спустя защищает докторскую диссертацию.

В 26 лет становится профессором хирургии. В 1833 г. Пирогов уехал в Германию, где совершенствовал свои навыки в Берлинской и Гёттин-генской клиниках. Вернувшись, он издал свои знаменитые «Анналы хирургической клиники» и классический труд «Хирургическая анатомия артериальных стволов и фасций».

В 1840 г. Пирогов назначается на должность профессора Медико-хирургической академии в Петербурге. В 1843— 1848 гг. вышел в свет его «Полный курс прикладной анатомии человеческого тела». Пирогов впервые испытал действие наркоза (эфира) при операциях раненых в военно-полевых условиях на Кавказе, изучал паталогоанатомию холеры. Во время Крымской войны 1853— 1856 гг. он участвовал в организации военно-полевой медицинской службы, впервые в истории применил гипсовую повязку при лечении травматических переломов, ввёл институт сестёр милосердия. На основе собственного опыта Николай Иванович написал «Начала общей военно-полевой хирургии» (1865—1866 гг.).

В 1856 г. Пирогов оставил службу в Медико-хирургической академии. Его назначили попечителем Одесского учебного округа, затем Киевского. Просветительская деятельность учёного продолжалась вплоть до марта 1861 г., когда он был отправлен в отставку за вольнодумство и попытки изменить систему школьного образования.

Последние годы жизни Пирогов провёл в своём имении Вишня близ Винницы.

Умер 5 декабря 1881 г. Незадолго до смерти он сделал ещё одно открытие — предложил новый бальзамирования умерших. Именно по этой методике было забальзамировано тело самого Пирогова, хранящееся в специальном склепе в церкви села Вишня.

0,0(0 оценок)
Ответ:
Annuta88
25.05.2023 14:04

Лжедми́трий I, официально именовавший себя царевич (затем царь) Дмитрий Иванович[1][2], в сношениях с иностранными государствами — Император Димитрий (лат. Demetrius Imperator, ум. 17 (27) мая 1606) — царь России с 1 (11) июня 1605 года по 17 (27) мая 1606 года, по устоявшемуся в историографии мнению — самозванец, выдававший себя за чудом младшего сына Ивана IV Грозного — царевича Дмитрия. Первый из нескольких самозванцев, именовавших себя сыновьями Ивана Грозного и претендовавших на российский престол (см. Лжедмитрий II, Лжедмитрий III, Лжедмитрий IV, Молчанов, Михаил Андреевич).

Лжедмитрий I

(официально — царь Дмитрий Иванович)

Лжедмитрий I

Портрет из замка Мнишков в Вишневце

Флаг Государь, Царь и Великий Князь всея Руси (узурпатор)

1 (11) июня 1605 — 17 (27) мая 1606

Коронация

30 июля (9 августа) 1605

Предшественник

Фёдор II Годунов

Преемник

После гибели Лжедмитрия I начался период двоевластия. Одно правительство возглавлял Василий IV Шуйский, другое — Лжедмитрий II

Вероисповедание

православие, принял католицизм

Рождение

XVI век

Москва, Русское царство

Смерть

17 (27) мая 1606

Москва

Род

Рюриковичи

Династия

претендовал на принадлежность к Рюриковичам

Супруга

Марина Мнишек

Дети

нет

0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота