У 19 ст. промислові та інженерні споруди зіграли особливу роль у розвитку архітектури. Вони були тією галуззю, де сформувалася нова професія інженера-будівельника, куди широко впроваджувалися і оброблялися нові конструкції і будівельні матеріали, а також областю, куди раніше інших проникли наукові методи розробки проекту. Саме в цих спорудах з самого початку панував раціоналістичний підхід до функціонального вирішення і широко застосовувалася механізація будівництва. Нова будівельна техніка не могла розвиватися в надрах класицизму, але з іншого боку, його художньо-композиційні прийоми в більшості випадків не суперечили основі зведених споруд.
