Відповідь:
Протягом VІ-ІІІ тисячоліть до н.е. відбувся поворот від збиральництва і примітивного полювання, до відтворюючих видів діяльності, тобто обробітку землі та розведення свійських тварин. Цей процес дістав назву – неолітична революція.
Завдяки «революції» люди не тiльки досягли помiтного зростання продуктивних сил, а й створили сприятливiшi умови життя: їжа стала рiзноманiтнiшою, її добування — стабiльним, з’явилися харчовi запаси.
Рільниче хліборобство зародилося найімовірніше в Передній Азії приблизно у Х тисячолітті до н.е., звідки поширилося на Грецію, Південну та Центральну Європу, а на початку V тисячоліття з’явилось й на сучасних українських землях. Приблизно так само поширювались і стародавні хліборобські культури.
Перехiд вiд присвоюючих форм господарювання до вiдтворюючих тривав протягом багатьох столiть i мав свої особливостi в рiзних регiонах. Фахiвцi видiляють у межах України двi культурно-господарськi зони: пiвденно-захiдну (лiсостепове Правобережжя, Захiдна Волинь, Поднiстров’я, Закарпаття) та пiвнiчно-схiдну (лiсостепове Лiвобережжя, Полiсся). На Півночі та Північному Сході України в неоліті жили племена, які займались переважно мисливством та рибальством, а на Південному Заході віддавали перевагу землеробству та скотарству. Ці племена відрізнялися одне від одного за походженням, побутом, звичками та віруваннями.
Найбільшої ваги в неоліті набуло скотарство, бо зміна клімату спричинила виникнення великих степових просторів. Скотарі дедалі більше освоювали євразійські регіони, ширше застосовували колесо, приручених коней, що, звісно, означало революційні зміни у військовій справі.
Наприкінці неоліту з’явилися прикраси з міді, намиста з полірованих кісток, черепашок або коштовного каміння. На головні убори та пояси нашивали пластини з емалі вепрових ікл, розвивався орнамент.
Перехiд до землеробства i скотарства сприяв помiтним змiнам в органiзацiї суспiльного життя: зростанню ролi парної сiм’ї, розквiту племінної організації суспільства, зародженню інститутів родової влади (поява в похованнях доби неоліту владних символів — кам’яних булав). Цей перехід суттєво вплинув i на світобачення людини, її духовний світ.
У період неоліту відбувся справжній демографічний вибух: населення планети виросло приблизно з 5 до 80 млн. осіб. Середня тривалість життя становила для жінок – 32,5 року, для чоловіків – 35,6.
На території нинішньої України археологами виявлено десять неолітичних культур. Аналіз життєдіяльності носіїв цих культур свідчить про ускладнення їх світосприйняття, появу нових релігійних культів, зокрема культів пов’язаних із вшануванням пращурів.
Найвідомішими пам’ятками неолітичної культури є Кам’яна Могила поблизу Мелітополя.
Значний внесок у вивчення неоліту України зробили такі відомі українські археологи, як М. Я. Рудинський, М. О. Макаренко, Н. В. Добровольський, В. М. Даниленко, Д. Я. Телегін, В. І. Непріна. В наш час у цій галузі плідно працюють О. М. Титова, Н. С. Котова, М.Т. Товкайло, Г. В. Охріменко, Л. Л. Залізняк, О. О. Яневич, В. О. Манько, Д. Л. Гаскевич.
Пояснення:
Международное положение и внешняя политика СССР в 1945—1953 гг. характеризовали: б) оказание СССР экономической коммунистическим странам Восточной Европы
2. К основным принципам и направлениям внешней политики СССР после войны можно отнести: А, Борьбу за обретение статуса мировой державы Б, Всемерную поддержку национально-освободительных движений а) верно только А
3. Установите правильное соответствие:
а) 1945 г. 2. Требование СССР о совместном с Турцией контроле над Черноморскими проливами
б) 1947 г. 4. Создание Коминформа
в) 1948 г. 1. Разрыв СССР с Югославией
г) 1949 г. 3. Создание СЭВ
4. Для советской экономики в 1945—1953 гг. были характерны следующие черты: б) отмена карточной системы распределения
5. В 1945 г. в СССР осуществлялся постепенный переход на мирные рельсы: А. Была отменена смертная казнь Б. Совет народных комиссаров был преобразован в Совет министров СССР г) оба суждения неверны
6. Причинами тяжелого положения в послевоенной советской деревне являлись: а)сильная засуха б) неблагоприятная демографическая ситуация в) искусственное поддержание низких закупочных цен на сельскохозяйственную продукцию
7. За годы четвертой пятилетки СССР удалось: А. Превзойти довоенные показатели экономического развития страны Б. По производству товаров пищевой, легкой промышленности на душу населения впервые в своей истории войти в двадцатку самых развитых стран мира а) верно только А
8. «Дело врачей» было сфабриковано в:
в) 1951 г.
9. XIX съезд ВКП (б): А. Проходил в 1952 г. Б. Утвердил новое название партии — КПСС
в) верны и А, и Б
10. Главой Совета министров СССР после смерти Сталина стал: б) Г.М. Маленков
11. В докладе Н.С. Хрущева на XX съезде КПСС «О культе личности и его последствиях»: А. Затрагивался вопрос о насильственной коллективизации 1930-х гг., ставилась под сомнение обоснованность репрессий против так называемой «троцкистско-зиновьевской» и «правой» оппозиций Б. Анализировался феномен сталинизма, характер политической системы страны б) верно только Б
12. Расположите события конца 1952—1955 гг. в хронологической последовательности: а) начало освоения целины - 1954 б) смерть Сталина - 1953 в) начало «дела врачей» - 1951 г) арест Л.П. Берии - 26 июня 1953 год д) XIX съезд КПСС - 1952
ответ: в, д, б, г, а
13. Внешняя политика СССР в 1953—1964 гг. характеризовалась: а) ухудшением отношений с Китаем б) экономической странам «третьего мира» г) признанием неизбежности третьей мировой войны
14. Карибский кризис имел место в в) 1962 г.
15. Политическое развитие СССР во второй половине 50-х гг. характеризовали: а) официальное осуждение культа личности Сталина
16. На XXI съезде КПСС: А. Была поставлена задача за десятилетие догнать и обогнать самую развитую страну мира — США по основным показателям производства промышленной и аграрной продукции на душу населения Б. Была принята новая Программа партии
г) оба суждения неверны
17. Экономическая политика Хрущева в области сельского хозяйства была направлена на:
а) укрупнение колхозов
18. Социальную политику СССР в 1953—1964 гг. характеризовало: а) установление государственных пенсий колхозникам
19. К чертам кризиса политики Н.С. Хрущева можно отнести: а) массовое забастовочное движение в крупнейших городах СССР б) недовольство партийного аппарата нестабильностью своего положения г) ухудшение продовольственного снабжения
