1. Настоящее имя — Абильмансур. Абылаем был назван по его боевому кличу «Абылай»
2. В 12 лет Абылай потерял отца, убитого во время нашествия джунгарского хана Цэван Рабдана.
3. В сражениях 1730-1740 против джунгар Абылай обрел славу батыра.
4. Со знаменитым джунгарским военачальником Шарышем, которого он победил.
5. В 1771 году скончался Абильмамбет. По установленной традиции ханом Среднего жуза должен был стать один из братьев или старший сын Абильмамбета - Абильпеиз. Однако, по желанию главных султанов, старшин и самого Абильпеиза, влиятельные представители всех трех жузов провозгласили ханом Абылая.
Объяснение:
Важливу роль — негативну — в долі видання зіграв ректор Львівської духовної семінарії, професор морального богослов'я університету Венедикт Левицький, який через останню посаду був цензором книг, театральних вистав Галичини. Він наказав конфіскувати весь наклад, який знайшли в скрині 1845 року. «Високим розпорядженням президії від 22 серпня 1845 …» було наказано знищити всі примірники, за винятком одного, який мав потрапити до університетської бібліотеки.
Альманах і його видавці зазнали переслідувань місцевих церковних та світських властей. Із 1000 надрукованих примірників «Русалки Дністрової» 100 потрапили до Львова, деяка кількість стала приватною власністю, зокрема, 200 — Георгія Петровича, 800 конфіскувала львівська поліція, більше 600 пішли до Відня на цензуру[4].
Вплив та історія альманаху Редагувати
Девізом книги стали слова Яна Коллара: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки дільні, розцвітає надія». Своїм поворотом до народної мови й уведеним її упорядниками правописом «Русалка Дністровая» мала великий вплив на українське національне відродження і на розвиток української літератури в Галичині. За словами І. Франка, збірка «була свого часу явищем наскрізь революційним». «Русалка Дністровая» була передрукована 1910-го року в Тернополі й офсетом у Києві (1950, з вступною статтею Олександра Білецького) та у Філадельфії (1961).
