Історичні джерела свідчать,що вже у період правління династії Шан (1726-1122рр.до н.е.) у Китаї існувала своя писемність. Близько 1600р. до н.е. було винайдено ранню форму китайської каліграфії - малюнковий лист, в якому кожний знак означав ціле слово. Від цієї давньої форми походить сучасна китайська писемність. Давніх пам'яток письма залишилося небагато, бо в Китаї не було звичаю робити написи на камені. Як писемний матеріал вони використовували бамбукові таблички, які не могли довго зберігатися. Окрім того,давнє китайське письменство впало за правління Цінь Ші Хуанді, який у 221р.до н.е. знищив 400 старовинних літературних праць, включно з працями Конфуція, і навіть стратив понад 400 вчених. Значний внесок у розвиток китайської науки вніс мудрець й філософ Конфуцій (Кун Фу-цзи). У своїй науці закликав китайців набувати знання. За його вченням,правителі повинні мудро правити людьми.Король повинен учитися,здобувати собі знання - тоді стане добрим володарем.
надеюсь правильно
Объяснение:
Ростра́льная коло́нна (лат. columna rostrata, от лат. rostrum — нос, клюв, нос корабля) — отдельно стоящая колонна, украшенная носами кораблей (рострами) или их скульптурными изображениями. Древние греки делали носовые части своих кораблей в виде острия, тарана. В Древнем Риме корабли украшали носовыми фигурами львов, драконов, сирен, изображениями богини победы Виктории, удачи - Фортуны, бога морей Нептуна. Подводные тараны, обитые медью, в носовой части корабля римляне также называли рострами. В 338 г. до н. э. в Риме, между Комицием (местом собраний патрициев по куриям), который находился у северо-восточного склона Капитолийского холма, и Римским Форумом возвели ораторскую трибуну украшенный носами вражеских кораблей, захваченных консулом Гаем Мением в морском сражении с флотом Антия, города в 45 км к югу от Рима. Это сооружение вначале называли templum (освященное место), а затем rostrum. К рострам прикрепили бронзовые доски - "законы двенадцати таблиц"
