ответ: На початку 1917 р. в Російській імперії проживало близько 4 млн. євреїв, що становило трохи більше 4% всього населення. В містах та містечках колишньої смуги осілості (територія компактного проживання євреїв у Російській імперії, визначена імперським урядом з метою запобігання проникнення їх у великоруські губернії) вони становили до 1/3 населення, з них 70% займалися дрібною торгівлею і ремеслами. Лютнева революція 1917 р. припинила існування не лише Російської імперії, але й монархічної форми правління у державі, натомість колишні імперські та нові революційні державні установи та органи місцевого самоврядування організовувалися на революційних, демократичних засадах, а різні національні політичні та громадські рухи отримали можливість вільного розвитку. Були скасовані всі дискримінаційні закони царського уряду. Для євреїв зокрема зміни були колосальними:
- ліквідована сумнозвісна «смуга осілості», євреї могли вільно селитися по всій території колишньої Російської імперії;
- скасовані «відсоткові норми» вступу євреїв до навчальних закладів;
- бурхливий стимул до розвитку отримала єврейська культура;
- євреї брали все активнішу участь у політичному та суспільному житті країни.
В результате конфликта между монгольской династией Северной Юань и ойратами в 1399 году ойраты создали собственное государство Дербен-Ойрат (Ойратское ханство 1399—1469)[5]. Его основатель Угэчи-кашка отменил прежнее название Юань, и учредил новое название владения Дадань, т.е. татар. Однако в 1468 г. объединённые силы монголов во главе с Мандухай-Сайн-Хатун в местности Таш-Тураду нанесли поражение ойратам. С этого времени ойратское государство Татар (1399-1469 гг.) пришло быстро в упадок и рассеялось». В XVII веке ойраты на основе этого государства создали Джунгарское ханство.
