Дайте тесты о Вадиме Писареве!!

Тысячелетие — Жрецы-правители Тонга — Тю’и Тонга.
Первая половина 1 тысячелетия — Заселение Микронезии из Индонезии.
Середина 1 тысячелетия — Кодификация текста «Авесты» в Персии.
Середина 1 тысячелетия — Возникновение в Западном Судане государств Гана, Мали (Меле) , Сонгаи, Борну.
V век — Возникновение племенного союза буртасов в Среднем и Нижнем Поволжье.
V век — Флот Пэкче на время овладел областью Ляоси и Тайванем.
V век — Перенесение столицы Линьи в Индрапуру.
Вторая половина V века — первая половина 6 века — Борьба Силлы и Пэкче с Когурё. Ослабление Пэкче и Когурё и усиление Силлы.
Вторая половина V века — Гегемония в японском племенном союзе переходит к племенной группе Ямато.
V век — Возникновение городов майя в долине реки Уомасинты — Йашчилан, Паленке, и на крайнем юге Юкатана — Копан и Киригуа.
V век — На восточное побережье Юкатана произошло «малое нашествие» . Сюда пришли выходцы из городов у озера Петен-Ица.
V век — Тольтеки создают свою цивилизацию в долине Мехико с центром в городе Теотиуакане.
V—VI века — Заселение островов Западной Полинезии.
Рубеж V и VI веков — В центре северной части Юкатана основан город Чичен-Ица.
Конец V века — падение Западной Римской империи.
VI век — Образование герцогства Бавария.
VI век — Образование первого католического аббатства (бенедиктинского) в Монтекассино (Италия) .
VI век — Царь Кашмира Праварасена.
VI век — Образование государства Алоа (юг современного Судана) ,
VI век — Образование государства Срок-Кхмер (Ченла) .
VI век — Заселение островов Центральной Полинезии.
VI-VII века — Заселение Соломоновых островов, островов Фиджи и Тонга и Новой Каледонии.
Ок. 600-1200 — Цивилизация Тиауанаку около озера Титикака.
Вторая половина VII века — Завершение христианизации англо-саксов.
На Аравийском полуострове зарождается ислам.
VII век — Образование в Западной Македонии княжества Склавиния.
VII век — Образование в Нижней Мезии «Союза семи славянских племен» .
VII век — Поселение в Среднем Поволжье тюркоязычных племен булгар. Подчинение буртасов Хазарскому каганату.
Вторая половина VII века — Тибет присоединяет районы в Средней Азии и Западном Китае.
Восточно-тюркский каганат.
609-619 — правление тюркского кагана Шиби, при котором тюрки отстояли независимость от Суйского Китая.
620-630 — правление кагана Хели, при котором тюрки совершили 67 походов против Китая. Но податной гнет и восстание ряда покоренных племен привело к полувековой зависимости от Китая.
631 — Восточные тюрки освободились от зависимости от Китая.
711-712 — Тюрки дошли до Сырдарьи, где впервые столкнулись с арабскими завоевателями Средней Азии.
VII век — Образование царства Шривиджайя в восточной части Суматры со столицей в Палембанге.
VII век — Жители Чичен-Ицы покинули город и переселились в юго-западную часть Юкатана.
VII-VIII века — В бассейне реки Менам (Таиланд) образуются государства монов Дваравати (в нижнем течении) и Халипунджайя (в верхнем) .
VII век — Заселение Новой Зеландии из восточной Полинезии. Открыл острова Купе, который назвал ее Аотеароа («Земля длинного белого облака») .
VII-XIV века — Заселение Гавайских островов.
Возникновение города Царицына в конце 16 века
Официальная дата возникновения Царицына 1589г. , но в исторических документах мы находим сведения, что военное укрепление на Царицынском (Сарпинском) острове появилось ещё задолго до этого. А в 1589г, по указу царя Фёдора была построена сторожевая крепость, которая и дала начало городу. Здесь мы приводим выдержки из исторических документов:

Історико-архітектурні пам'ятники Володимира унікальні, і побудовані в різні історичні епохи. Найбільш відомі з них - Золоті ворота, Успенський і Дмитрієвський собори внесені ЮНЕСКО в список світової спадщини.
Успенський собор , побудований у XII столітті, називають найбільшим творінням російських майстрів. Спочатку собор був одноголовим, і часто страждав від грабежів та пожеж, але потім будинок перебудовувалося, ставало ширше, гарніше, грандіозніше, як багато історичних будівель зі складною, але цікавою долею.
Успенський собор у Володимирі , який вважається одним з найкрасивіших будівель, став зразком для створення багатьох соборів в інших містах Русі, заснованих в більш пізній час. Наприклад, відомий московський собор - теж Успенський, створений відомим архітектором Аристотелем Фіораванті, побудований саме за зразком Володимирського собору. Купол і іконостас Володимирського Успенського собору розписував на початку XV століття сам Андрій Рубльов. У соборі також можна побачити фрагменти унікальних фресок, створених невідомими майстрами в XII столітті.
XVII століття ознаменувалося початком кам'яного будівництва, але в цей час будівель у місті було не надто багато - близько 400 будинків, в яких розміщувалося менше тисячі чоловік. Бурхливий будівництво почалося тут тільки в другій половині XVIII століття, за спеціально розробленим планом. Тоді був побудований губернаторський будинок, дзвіниця Успенського собору, Дворянське зібрання, гостинні ряди і інші будівлі. Залізниця, зв'язала місто з Москвою, була побудована в другій половині XIX століття.
Проте дійсною гордістю і окрасою Володимира по праву вважаються його древні храми. Ще один знаменитий собор - Дмитрієвський, присвячений Дмитру Солунського, почав будуватися в 1194 році. Скульптурні різьблені прикраси з каменю є його головною перевагою, надаючи витончений ажурний вигляд його стін.
Можливо, тому Дмитрієвський собор Володимира вважається одним з найоригінальніших і красивих давньоруських храмів. Сьогодні цей храм не є чинним, так як це архітектурний пам'ятник федерального значення.
речі, Успенський собор також є пам'ятником федерального значення, і до того ж відомий в усьому культурному світі, проте він діє.
Найвідомішим архітектурним пам'ятником епохи князя Андрія Боголюбського вважається церква Покрови на Нерлі , також побудована в XII столітті. Ця церква відрізняється строгим досконалістю форм, і з цієї причини її часто порівнюють із храмами Стародавньої Греції. У ній відчувається та ж пропорційність, гармонія, а витончена кам'яна різьба передає дивовижну пластику стін.
І так само, як давньогрецьким майстрам, давньоруським зодчим і будівельникам вдалося зробити камінь більш легким, створити відчуття невагомості і торжества світла. Тому в архітектурі церкви Покрова на Нерлі немає ні величавості, ні царственості, як у Дмитрівського та Успенського соборів.
Взагалі екскурсії по місту Володимиру часто викликають подив у мандрівників, які приїхали сюди вперше: собори і храми просто вражають своїми розмірами, але ж вони побудовані в ті часи, коли ще не було потужної будівельної техніки. Воістину, залишається тільки дивуватися, як стародавні майстри могли створити такі грандіозні будівлі, до цих пір викликають захоплення у нащадків, у тому числі у сучасних будівельників та архітекторів.
Ще один рідкісний архітектурний пам'ятник Володимира - Золоті ворота. Це не просто пам'ятник архітектури - це унікальний зразок військово-інженерної архітектури XII століття, однак від того древньої споруди збереглися лише потужні стіни з білого каменю. Золоті ворота у Володимирі унікальні тим, що залишилися єдиним подібним пам'ятником тієї епохи, що дійшли до наших днів. Схожі ворота були в Давньому Києві, а також у Константинополі та Єрусалимі, однак вони не збереглися.
З Золотими воротами, вірніше, з їх будівництвом, пов'язана одна дивовижна легенда. Відомо, що побудувати їх наказав князь Андрій Боголюбський, і коли ворота були майже закінчені, почали розбирати риштування. Несподівано склепіння воріт обрушилися, і дванадцять робочих опинилися під завалом.
Оточуючі не сумнівалися, що робітники загинули під вагою каменів, проте князь Андрій почав молитися Божої матері, просячи її зберегти життя нещасним. До завалу була принесена ікона Заступниці, і коли сміття і каміння були розібрані, виявилося, що поховані під ними люди не тільки живі, але і не отримали жодних серйозних ушкоджень. Після цього князь звелів побудувати над воротами церкву, яку освятили в 1164 році.
У ті часи, крім оборонної функції, Золоті ворота грали роль тріумфальної арки міста - адже вони були найбільш урочистими й ошатними воротами у Володимирі. Княжі дружини проходили під склепіннями Золотих воріт, йдучи в похід або повертаючись в місто з перемогою; в воротах зустрічали почесних гостей та іноземних послів; через них урочисто в'їжджали Великі Володимирські князі, вступаючи у володіння містом.