1. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел. У чому
їхнє історичне значення?

1.1. «Сей здвиг скликали до Львова... обі центральні організації: Сокіл Батько і Український Січо-
вий Союз, що поставили собі високу мету: вироблювати в народі фізичну справність і органі-
заційну карність як силу народу... В історичній столиці краю наші сокільські і січові організації

відбули перегляд своїх сил, щоби в столітнім ювілею Шевченка зложити й від себе поклін без-
смертній пам’яті генія України. Величавий похід з прапорами перейшов ціле місто у взірцевім

ладі і бодрій поставі, а безліч народу вітала його грімкими окликами “славно”» (К. Левицький).

1.2. «...Гострішого й злободеннішого характеру набуло питання університетське. Ставши господа-
рями становища у Львівському університеті після того, як німецька мова мала поступитися

викладанню “місцевими мовами” (1871), поляки ревно оберігали свою монополію на вищу

школу і не допускали українців до викладання в її стінах; вони всіляко перешкоджали збіль-
шенню числа українських кафедр і так само негативно поставились до ідеї створення окремо-
го українського університету, коли з українського боку висунуто відповідний проект. Мотивом

було те найочевидніше – збереження значення польської культури, яка мала превалювати»
(М. Грушевський).
1.3. «Царат бачить в Галичині огнище українського життя, якого іскри перелетять на російську
Україну і спалять трухлявий будинок царату. Тому російське правительство посилає тисячі
своїх шпигунів у Галичину, для того воно утворило там спеціальну партію москвофілів, які за
рублі ведуть царську й православну пропаганду і хочуть за рублі накинути нашому народові
ідею ототожнити українську націю з російською» (З відозви соціал-демократичних партій Росії
та Австро-Угорщини, 1913 р.).