Николай 2
28 июля 1914 — 11 ноября 1918 (4 года, 3 месяца и 2 недели)
28 июня 1914 года в Сараево сербский террорист Гаврило Принцип убил наследника австро-венгерского престола эрцгерцога Франца Фердинанда, и это убийство стало поводом к началу Первой мировой войны
Германская империя вступила в Первую мировую войну 1 августа 1914 года, объявив войну России. 3 августа Германия объявила войну Франции, а 4 августа — Британской империи. Поводом для начала войны стало убийство австрийского эрцгерцога Франца Фердинанда сербским студентом.
Многим ивестно, что в первой мировой победу одержали Англия, Франция и Россия.
Родио́н Я́ковлевич Малино́вский — советский военачальник и государственный деятель. Полководец Великой Отечественной войны, Маршал Советского Союза. Дважды Герой Советского Союза, Народный герой Югославии. Министр обороны СССР. Член ЦК КПСС.
Всю операцию можно разделить на 3 периода: прорыв австрийского фронта, развитие прорыва и бои на Стоходе с подошедшими германскими резервами, при одновременном угрожающем Венгрии продвижении вперед 9-й Армии. Итогом наступления стал прорыв на правом фланге 8-й Армией и взятие Луцка на 3-й день. На 10-й день войска вышли к р. Стоход. Атака 11-й Армии была менее удачной. 9-я Армия форсировала р. Прут и 18 июня взяла Черновцы.
Объяснение:
Объяснение:
Араби збагатили різні сфери життя іспанців. В арабській Іспанії почали вирощувати рис, цукрову тростину, гранатові дерева, бавовну тощо. Було розширено систему зрошувальних каналів, що покращувало землеробство. Особливого розмаху досягло виноградарство. Розвивалося і скотарство, передусім вівчарство. Селяни брали в оренду від великих землевласників ділянки землі й вносили за користування ними грошову плату. У містах процвітали різні ремесла: виготовлення тканин, виробництво зброї, скла, предметів розкоші, обробка шкіри.
Економічні успіхи супроводжувалися культурним піднесенням: розвивалася наука, відкривалися бібліотеки та навчальні заклади, що вважалися чи не найкращими в тогочасній Європі.
На півночі Піренейського півострова маври так і не змогли підкорити гірські райони Астурії, де існували невеличкі християнські держави. Звідси й розпочалося повернення захоплених арабами земель, яке отримало назву Реконкіста (з їси. — відвоювання). Початком Реконкісти, що розтяглася майже на вісім століть, вважається битва 718 р. біля містечка Ковадонга, у якій іспанці-християни розбили арабський загін.
На початку XI ст. в арабській Іспанії розгорілися міжусобні чвари. Вони призвели до розпаду аль-Андалусу на кілька десятків самостійних князівств. Занепад мусульманської державності суттєво полегшив процес Реконкісти. На відвойованих землях утворювалися нові незалежні держави, з-поміж яких особливо вирізнялися Кастилія, Арагои і Португалія. Правителі них держав почали планомірно Гі активно наступати на арабів і витісняти їх усе далі на південь Піренейського півострова. У1085 р. було відвойовано м. Толедо, яке стало столицею Кастилії.
