У якому рядку всі слова стосуються історії Польші в 14 столітті?

А. Ганзейський союз, Грюнвальдська битва, таборити.
Б. Казимир ІІІ, Кревська Унія, Сейм, Ягеллони, Краківський університет.
В. Ядвіга та Ягайло, “король холопів”, кюрфюрст, Болеслав І Хоробрий

Відповідь:

В епоху Республіки в кожному римському легіоні було декілька (зазвичай шість) трибунів, які повинні були командувати легіоном по черзі. Як правило, військові трибуни походили із знатних сімей. Проте, оскільки вони часто не мали достатнього досвіду, а розпорошення командних функцій істотно ускладнювало керівництво легіоном, вже в епоху, що безпосередньо передувала громадянським війнам (зокрема, під час війни в Африці проти царя Югурти), полководці передовіряли керівництво легіоном легатам, як правило, досвідченим воєнначальникам, своїм друзям або родичам. Трибунам при цьому залишалися допоміжні і дорадчі функції, а також командування окремими виділеними підрозділами в одну або декілька когорт. Поділялися трибуни за засобом обрання — на коміціатів та руфулів. В епоху Імперії в кожному легіоні був один військовий трибун з числа сенаторів (другою за старшинством в легіоні після легата) і п'ять — із стану вершників.

Пояснення:

Революционные события 1848-1849 гг. представляют собой один из важнейших этапов в развитии классовой борьбы в европе в xix в.  наряду с общей для многих стран европы - уничтожением феодально-абсолютистских порядков, тормозивших развитие капитализма, - революционное ттвижение 1848-1849 гг. в отдельных странах имело и свои особые цели. революция протекала по-разному в зависимости от своеобразия обстановки, от условий и соотношения классовых сил. во франции, где с феодализмом и абсолютизмом было покончено еще во время революции 1789-1794 гг. , объективной революции 1848-1849 гг. было свержение исключительного господства финансовой аристократии и установление господства класса буржуазии в целом. в германии центральной революции 1848-1849 гг. была ликвидация политической раздробленности, создание государственного единства. в италии такая же дополнялась освобождения северной части страны от австрийского владычества. в австрии революция 1848-1849 гг. должна гыла покончить с реакционным режимом монархии габсбургов и освободить угнетенные народы от национального порабощения.  большое место в революционной борьбе 1848-1849 гг. занимало национально-освободительное движение угнетённых народов.  революционные движения 1848—1849 гг. не увенчались конечной победой ни в одной стране западной европы и нигде полностью не решили объективных , которые стояли тогда перед этими странами. тем не менее революционные битвы 1848 г. не были напрасны. они подорвали феодальные отношения и пережитки в ряде стран, способствовали утверждению и дальнейшему развитию капитализма, росту сознательности и организованности пролетариата, поставили в порядок дня многие, давно назревшие , в частности национальное объединение италии и национальное объединение германии.