Видатний полководець та історичний діяч—Гай Юлій Цезар народився в Римі. Дитинство майбутнього диктатора проходило в римському районі Субурі. У дитинстві він вивчав грецьку мову та літературу. В 15 років Цезар втратив батька і всі клопоти за сім'ю фактично лягти на його плечі
Як ми всі знаємо—Гай Юлій Цезар видатна особистість і цьому сприяли його особисті якості і риси характеру. Він був дуже енергійним і це проявлялось в битвах. Хотя слід зазначити, що його характер був по інколи і м'яким, як стверджують деякі історики, і це могло привести до його вбивства. Але я би це не було, я не бачу в характері Гая Юлія Цезаря мінусів
Звичайно ж і видатні походи не обходити Гая Юлія Цезаря. Лише слід нам подумати про нього, як ми згадаємо його походи на Галлію. За два роки після утворення тріумвірату він пішов на Галлію і ця війна йшла вісім роки. Та крім цього він розбивав позиції Іспанії, Греції та Африки. Крім зовнішньої політики він проводив і внутрішну. Цезар провів ряд реформ в Римській імперії. Звичайно у його справах були і невдачі але вони нічого не означають, якщо подивитися на його успіхи. В Гая Юлія Цезаря були, як друзі, так і вороги. Гней Помпей, який був хорошим другом Цезаря, став його ворогом після смерті дочки Цезаря—Юлії, яка була дружиною Помпея. Адже влада потребувала лише одного правителя.По суті ворогами Цезаря були ті сенатори, які не підтримували Цезаря, і проти них була навіть влаштована Громадянська війна
Правління Гая Юлія Цезаря поставило великий слід в історії. Сучасники знають його, як великого диктатора, письменника, талановитого полководця, а для нащадків він став тим до кого і потрібно рівнятись. Людство пам'ятає цю людину за його великі походи та реформи
Моє ставлення до цього історичного діяча позитивне.Адже Гай Юлій Цезар багато зробив для історії
Відповідь:
З кінця XVII ст. Османська імперія, залишаючись найбільшою державою, вступила в тривалу смугу кризи, внутрішніх чвар і військових невдач. Поразка у війні з коаліцією європейських держав (1699 р.) призвела до часткового поділу імперії. Позначилися центробіжні тенденції в найбільш віддалених володіннях: Африці, Молдавії і Вала- хії. Істотно скоротилися володіння імперії в XVIII ст. після невдалих війн із Росією. Державно-політичний устрій імперії в основному зберігся таким, яким він склався в XVI століті
Пояснення:
1.Влада султана була політичною і юридичною основою держави
2.Турецька монархія дотримувалася принципу родової спадщини трону по чоловічій лінії.
Особливі військово-феодальні риси турецької державності, майже абсолютний характер влади султана зробили Османську імперію в очах істориків і політичних письменників Заходу, починаючи з XVII—XVIII ст.ст., прикладом держави з деспотичним режимом, де життя, майно й особиста гідність підданих не були нічого варті в очах свавільно діючої військово-адміністративної машини. Таке уявлення не зовсім відображає принципи державної організації імперії, хоча режим верховної влади в Туреччині відрізнявся особливими рисами. Простір самовладдю надавала і відсутність будь-яких станових корпорацій, представництв правлячих станів ів.
