Объяснение:
Боротьба угрів за підкорення слов’янського населення Закарпаття розтяглася на століття. За часів розквіту Русі та Галицько-Волинського князівства край неодноразово входив до їхнього складу. З ослабленням Галицько-Волинського князівства Закарпаття остаточно приєдналося до Угорщини, де було поділене на окремі територіально-адміністративні одиниці — комітати. Їх очолювали призначені королем із-поміж угорських панів намісники — ішпани (жупани), що здійснювали адміністративну, військову і судову владу. Землі, особливо в низинних районах Закарпаття, роздавалися угорським землевласникам, а в міста переселялися угорці, німці, євреї. Слов’янське населення витіснялося в гори або піддавалося мадяризації (перехід на угорську мову та засвоєння угорської культури).
Историческое значение: Куликовская битва не стала первой крупной победой над татарами (почти за 20 лет до неё битва на Синих Водах была не менее крупной). Не стала она и окончанием ига (всего через два года после неё хан Тохтамыш сжёг Москву). Но Куликовская битва стала именно московской победой, то есть укрепила роль Москвы как центра объединения северо-восточных княжеств. Дмитрий Иванович (12 октября 1350, Москва 19 мая 1389) прозванный Дмитрий Донской за победу в Куликовской битве-великий князь московский( с 1359) и владимирский ( с 1363). Сын князя Ивана 2 Красного и его второй жены княгини Александры Ивановны. В правлении Дмитрия были одержаны значительные военные победы над Золотой Ордой, продолжилась централизация русских земель вокруг Москвы и построен белокаменный московский Кремле
Объяснение:
