Становище жінки та дитини в період 16-18 століть було вкрай плачевним, якщо його порівняти із сучасністю. Для жінок шлюб був економічною необхідністю. за межами домогосподарства життя жінки було вразливим і нестабільним. Деякі жінки стали економічно незалежними, але вони були винятками.
Життя заміжніх жінок помітно відрізнялася між містом i селом. B селі, жінка підтримувала господарство, як на землі, так і в домівці. У місті ж, жінка могла бути дружиною ремісника чи купця. Вона всіляко допомагала своєму чоловіку у веденi справ, а дітьми займалися няні. Коли її чоловік помирав, вона могла взяти на себе бiзнес і вести його.
Попри цей, так сказати, успішний момент, бiльшiсть професiй для жінок були закритими. Навіть якщо жінка отримала освіту (в розділених за статевою ознакою школах), вона могла бути вчителькою чи приватною гувернанткою. Якщо ж вони працювали на однакових роботах, вони часто отримували нижчу заробітну плату, ніж чоловіки за ту саму роботу.
На початку 16 століття багато хлопців вирушили ДО церковних шкіл. Після релігійних змін у 1540-х роках такі школи були закриті.
Объяснение:
Однак, після цього були засновані гімназії.
Хлопчики зазвичай відвідували своєрідну дитячу школу під назвою «дрібна школа», потім переходили до гімназії, коли їм було близько CİM років. Шкільний День починався 0 6 ранку влітку та 7 ранку взимку. Обід був з 11 ку до 1 дня. Школа закінчилася близько 5 вечора. Хлопчики ходили до школи 6 днів на тиждень, i них було B мало свят. Дисципліна в школах була сувора. Вчитель нерідко мав палицю з прив'язаними до неї березовими гілочками.
Коли хлопчикам виповнювалось 15 або 16 років, найкращі із них могли піти в один 3 ДВОХ університетів Англії: до Оксфорда чи до Кембриджа.
або приватними гувернантками, дома або матерями. Але вже в 17 столітті у багатьох містах були засновані школи-інтернати для дівчаток. у них дівчат вивчали такi предмети, як письмо, музика та рукоділля.
Дівчата
навчалися,
Як завжди бідні діти не ходили до школи. до 6 -7-річного віку вони повинні були виконувати певні роботи, наприклад відлякувати птахів від посівних земель.
1) Формирование многонационального состава населения на территории современного Казахстана началось в середине XVIII столетия. Со II тыс. до н. э. и вплоть до XVIII в. н. э. на территории Казахстана проживало 1 млн. человек.
2) При военном коммунизме осуществлялась продразверстка, то есть у крестьян забирали весь урожай, оставляя только на пропитание. при нэпе продразверстку заменили продналогом, то есть забирали только определенный процент произведенной продукции. крестьяне могли оставлять себе излишки и обменивать их на промышленные товары или подорвать. сельское хозяйство однако и при нэпе оставалось мелкотоварным состоящим из многочисленных малопроизводительных единоличных хозяйств.
3) Крестьянин был в большой зависимости от господина. в средние века часто случались внешние и внутренние воины, которые разоряли крестьян и уничтожали все полученное нелегким трудом. часто приходилось просить защиту у сеньора во время побегов и грабежей. тогда земля переходила феодалу, а крестьянин становился земельно зависимым. но были и те, которые вообще не имели личных прав. рассказ «один день из жизни крестьянина» следует начать с условий проживания крестьян. сеньор крестьянина проживал в замке на горе. обычно его окружал лес, где было достаточно дичи для охоты хозяина. у подножья горы располагались деревни, которыми сеньор. деревня состояла из 10-15 домов.
