Ґіреї (Ґераї, Гіраї, Гіреї, Гереї) (крим. одн. Geray, множ. Geraylar) — династія кримських ханів XV—XVIII століття. Бічна гілка роду Чингізидів. У 1449 році засновник династії Хаджі I Ґерай, скориставшись із занепаду Золотої Орди, проголосив незалежність Кримського ханства. У 1475 році син Хаджі Ґерая хан Менґлі I Ґерай був змушений визнати себе васалом османського султана. Резиденцією Ґераїв за часів Хаджі I було місто Солхат (сьогодні Старий Крим), а згодом — Бахчисарай. Влада Ґераїв обмежувалася впливом великих феодальних родів (Ширин, Барин, Кипчак, Аргин та ін.), які відігравали значну роль у політичному житті Кримського ханства і нерідко вступали у відкриту боротьбу проти династії. Ґераї організовували і очолювали постійні грабіжницькі напади в Україну. На початку національно-визвольної війни українського народу 1648—1657 хан Іслям III Ґерай вступив у союз з гетьманом України Богданом Хмельницьким, але, щоб не допустити вирішальних перемог української армії, зраджував під час Зборівської битви (1649р.), Берестецької битви (1651р.) і Жванецької битви (1653р.). Після захоплення Криму Російською імперією, в 1783 останній кримський хан Шахін Ґерай був змушений зректися престолу і виїхати до Туреччини.
