Чи прагнули повсталі раби повалити рабовласництво?Якою була їхня
мета

Смерть  гетьмана Івана Мазепи, новий гетьман Пилип Орлик та його коституції.

Объяснение:

Для України наслідком Полтавської катастрофи була московська військова окупація й щораз більше обмеження автономних прав Козацько-Гетьманської держави. Лівобережна Ураїна 1709 року зазнає відчутного удару по своєму самоврядному статусу, прискорився процес впровадження московських імператорських структур. Українське суспільство на Лівобережжі було позбавлене дійового елементу, здатного впливати на політичну ситуацію. Проти автономістів, що залишилися в Україні вівся терор; лояльна ж частина старшини була підкуплена й спрямовувала свої зусилля на інтеграцію до московського дворянства. Була знищена Чортомлицька Січ.

Українська культура від середини 18 століття почала зазнавати на собі дедалі все більшого впливу російської культури. Цілеспрямовано звужувалося вживання української мови, церковні книги заборонялися друкуватися українською мовою.

Намагаючись позбавити Україну економічної самостійності, вдався до заходів зі згортання торгівлі України з Центральною і Західною Європою;

У 1701 році цар заборонив вивозити з України прядиво. У 1714 цю заборону було введено на шкури, віск, олію, сало тощо; у 1719 було заборонено вивіз російського збіжжя, а у 1720 - овечі шкури і вовну. Заборонялася торгівля з Запорожжям. В Україні населення обкладалося значними податками, які постійно зростали.

Висновок: після Полтавської битви дуже підірвалася економіка України. Було багато обмежень щодо торговлі. Незважаючи на всі заборони, збільшення попиту на сільськогосподарську продукцію у першій чверті 18 ст. зумовлювало покращення обробітку грунту, зростаня в Україні посівних площ, розвиток товарно-грошових відносин.

Надеюсь ) к востоку от империи каролингов и к северо-западу от византии жили племена славян. видимо, в первые века нашей эры предки славян занимали территорию от верхнего течения йльбы (лабы) до среднего течения днепра. все они говорили на одном языке, и, как считают многие учёные, с этим связано их самоназвание: славяне, словене — владеющие словом, понятной речью. из первоначальных мест расселения славяне постепенно продвигались по разным направлениям. часть переместилась к северо-западу, вдоль реки эльбы, другая осваивала восточно-европейскую равнину, третья же, двигаясь на юг, в vi веке достигла дуная — границы византии. с этого времени упоминания о славянах появляются на страницах сочинений византийских и западноевропейских авторов.по мере продвижения по разным направлениям группы славянских племён обособлялись друг от друга, разделившись на три ветви: западных, восточных и южных славян. западные — это поляки, чехи и словаки, а также славяне полабские (жившие по реке лабе) и (жившие по побережью моря). восточные славяне — предки , украинского и народов. к южным славянам относились предки болгар, сербов, хорватов и некоторых других народов.занятия и устройство общества у славян середины i тысячелетия н. э. имели много общего с германскими: племенное устройство с важной, но уменьшавшейся ролью народного собрания, усиление власти военного вождя-князя, опиравшегося на дружину, набеги на соседей ради славы и военной добычи. возникали объединения племён. некоторые из них стали основой первых славянских государств. раньше всего, в конце vii века, возникает болгарское государство. в ix веке к северо-западу от него появляется великая моравия, к северовостоку — русь; в x веке — чехия и польша. государства складываются также у сербов и хорватов. славянские государства возникали в условиях острого религиозного и политического соперничества между франкской державой (а позже — священной римской империей) и византией. обе империи посылали миссионеров (религиозных проповедников, распространявших свою веру) в славянские земли. от того, в каком варианте, западном или восточном, будет принято христианство, во многом зависела судьба страны. правители славянских стран были поставлены перед непростым выбором между римом и константинополем.