Розпад двополюсного світу наприкінці XX
століття і формування дискретно-монополярного світу виявили багато суперечностей між
державами. Політична ейфорія кінця 80-х -
початку 90-х років, породжена ілюзією
значного зменшення військового протистояння, наприкінці 90-х років змінилася станом
невизначеності і нового протистояння
колишніх суперників, а в новій геополітичній
ситуації - "стратегічних партнерів", США та
Росії. В економічному плані світ став
багатополярним, а в політичному -
монополярним.
Існуюча система міжнародної безпеки,
яка сформувалась в умовах двополярного
світу, Потсдамської моделі Європі, в нових
умовах виявилася недостатньо ефективною.
Це підтвердили конфлікти на теренах
колишньої Югославії, на пострадянському на Близькому та Середньому Сході.
Косівська криза показала неефективність
механізмів антикризового регулювання ООН
і ОБСЄ, функції цих організацій фактично
перебрала на себе НАТО. Це поставило на
порядок денний проблему формування нової
системи міжнародної й європейської безпеки,
яка відповідатиме новій геополітичній
ситуації у світі та новій моделі Європи, яка
формується в наш час.
