В начале XX в. завершилось формирование двух военно-политических блоков: 1 и 2. Россия входила в состав 3 с 4 года. Главной причиной войны стало 5 Поводом к мировой войне стало 6 .

Россия вступила в Первую мировую войну 7 . Союзниками России в войне были 8, 9. Основными противниками России на Восточном фронте были 10, 11, а на Кавказском фронте - 12 .

Франция вступила в войну 13___, а Великобритания 14, позже всех в войну вступило государство 15 и произошло это в 16 году. Война началась с вторжения германских в войск 17 (государство). Целью Германии был захват столицы 18 города 19. Наступление русской армии в в августе 1914 г. началось в 20 и в 21. При этом первоначально успешное наступление русских 22 потерпело

тяжелое поражение и войска России были вынуждены отступить. Итогом военной кампании 1914 г. стал срыв германского плана блиц-криг. В следующем 1915 г. Германия поставила цель вывести из войны 23___. 1915 г. стал годом «великого отступления» русских: русская армия оставила Прибалтику, Польшу…В октябре 1915 г. Восточный фронт установился на линии 24 (укажите города). В 1916 г. Антанта перехватила стратегическую инициативу. Юго-Западный фронт под командованием генерала 25 начинает в мае успешное наступление на Луцк. Русские войска на кавказском фронте заняли турецкие крепости 26. В феврале 1917 г. в России произошло свержение 27. В декабре 1917 г. большевики подписали 28 с Тройственным союзом. Первая мировая война завершилась поражением 29 и подписание в июне 1919 г. 30 мирного договора

1. в енергетиці – парова машина, електродвигун, двигун внутрішнього згорання;2. в сфері заміни ручної праці машинами – механізація основних робочих процесів, комплексна механізація, виникнення системи машин, створення автоматів;3. на транспорті – заміна парових двигунів дизельними та іншими двигунами внутрішнього згорання, створення цільнометалевих транспортних засобів;4. у виробництві матеріалів – перехід від абсолютної переваги чорних металів до масового використання алюмінію, кольорових металів, пластмас;5. в сільському господарстві – додаток простої заміни ручної праці машинами та вплив їх

Протягом історичного розвитку стародавні Греція і Рим, при всій різноманітності суспільних відносин та державного устрою в кожній із цих країн, створили багатющу, велику і неповторну культурну спадщину. В історії світової культури вона визначається як антична, греко-римська культура. Культури Греції та Риму - це дві взаємопов´язані, хоч і не тотожні частини одного цілого.

Роль античної спадщини в розвитку європейської культури неможливо переоцінити. Недаремно античну культуру називають колискою європейської цивілізації. Після періоду середньовічного небуття значної частини античних цінностей вона немов чарівний птах фенікс оживає в переосмисленому вигляді у творах митців Відродження. На основі античної традиції в європейській практиці утверджується гуманістичний світогляд, цінності земного буття, ідеал досконалої гармонійної людини. Саме поєднання гуманізму, допитливості, раціоналізму з мистецькою довершеністю робить культуру античного світу одним з провідних духовних надбань людства.

Антична спадщина і традиції, їх гуманістичний зміст становили основу передусім культури і мистецтва Візантії та Близького Сходу. Так, в епоху еллінізму в Олександрії склався просвітницький центр, у якому перехрещувалися шляхи грецької і давньосхідної культурних традицій, розвивалися природничі і гуманітарні науки, філософські школи, розквітало високе мистецтво.

Грецька культура сприймалася в наступні століття як неповторний феномен, історичне чудо. Вона створила таку силу-силенну понять і термінів (у політиці, науці, мистецтві), що дослідник Якоб Бурхарт мав підстави скати: "Ми бачимо очима греків і розмовляємо зворотами їхньої мови". Саме в Стародавній Греції склалися і утвердились такі фундаментальні соціально-політичні поняття, як громадянська свобода і громадянський обов´язок, людяність, гармонійність розвитку особистості, усвідомлення співвідношення особистого і суспільного.

Грецьке мистецтво і культура - пам´ятки архітектури, скульптури, живопису, література, філософія, театр, музика, художні ремесла – стали невід´ємною частиною світосприйняття і життєдіяльності світового соціуму. Ось чому античне мистецтво є для нас класикою. Воно вічне, не підвладне часові, тому що втілює загальнолюдські цінності. І є людина, яка здатна сприймати прекрасне.

Античність, її культура і мистецтво - вічне, невичерпне джерело ідей, думок, художніх відкриттів. З нього людство в усі часи черпало натхнення до творіння прекрасного. Без цієї невмирущої спадщини неможливо уявити шляхи соціального і духовного прогресу людства, його майбутнє.