сделайте РАФТ по тексту.ОЧЕНЬ НАДЕЮСЬ НА ВАШУ Текст:

В 1879 году И. Алтынсарина назначают на должность инспектора школ Тургайской области. Он придавал исключительное значение подбору кадров из среды коренного населения первым делом поднял во об организации женского образования в Казахстане. Ему удалось открыть четыре двуклассных русско-казахских училища, одно ремесленное, одно женское, пять волостных и два училища для русских детей. И.Алтынсарин написал и издал два учебных пособия для учащихся русско-казахских школ: «Киргизская хрестоматия» и «Начальное руководство по обучению киргизов русскому языку». Наряду с произведениями русских писателей он включал в свои произведения стихи, рассказы назидательного характера. В своих произведениях педагог Призывал их быть трудолюбивыми, честными, правдивыми, стремиться к знаниям и учебе.

У кінці XVIII століття територія України була розділена між Австрійсько-Угорською (20% площі) і Російською (80% площі) імперіями. До того часу завершилася ліквідація української державності. В обох імперіях розгалужений бюрократичний апарат повністю контролював всі сторони життя суспільства. У Росії у XIX столітті особливу роль починає відігравати поліція, 3-є відділення Власної Його Імператорської Величності канцелярії, жандармерія. Широкими правами наділяється цензура. Вживання української мови зберігається винятково у народному середовищі. Тобто, на рубежі XVIII–XIX століть у розвитку української культури склалася кризова, критична ситуація. Власне стояло питання про саме її існування. Тут можлива історична аналогія зі станом української культури у XVI столітті, коли значна частина найосвіченіших вищих феодальних шарів українського суспільства відмовилася від національної культури, православ'я, ополячилася. В тих умовах роль духовного лідера українського суспільства взяло на себе козацтво. Однак до кінця XVIII століття козацька старшина стала частиною російського дворянства і втратила колишню роль. У XIX столітті в Україні поступово складається новий соціальний шар суспільства — національна інтелігенція. Поява в її особі культурної еліти і збереження національних культурних традицій в народному середовищі зробили реальним українське культурне відродження.

Українська культурна і національна ідентифікація наприкінці XIX ст. формувалась на противагу загальноросійській культурній ідентифікації і була з самого початку тісно пов'язана з фольклорним шаром західно- та південноруської культури. Шанобливе ставлення до малоросійського фольклору породило українофільство, а потім — ідею державної самостійності України. Із самого початку українська національна культура і українська національна ідентичність у тому вигляді, в якому вони формувались у кінці XIX — на початку XX ст., були максимально наближені до самосвідомості, менталітету народних, селянських мас. І це вирішальний момент у розумінні української національної ідентичності[1]. 

Александр 1. В начале правления провёл умеренно либеральные реформы, разработанные Негласным комитетом и М.М. Сперанским. Во внешней политике лавировал между Великобританией и Францией. В 1805—1807 годах участвовал в антифранцузских коалициях. В 1807—1812 годы временно сблизился с Францией. Вёл успешные войны с Турцией (1806—1812 годы) , Персией (1804—1813) и Швецией (1808—1809 годы) . При Александре I к России присоединены территории Восточной Грузии (1801 год) , Финляндии (1809 год) , Бессарабии (1812 год) , бывшего герцогства Варшавского (1815 год) . После Отечественной войны 1812 года возглавил в 1813—1814 годы антифранцузскую коалицию европейских держав. Был одним из руководителей Венского конгресса 1814—1815 годов и организаторов Священного союза.
А Александр 2 провёл земскую реформу 1 января 1864 года-она состояла в том что вопросы местного хозяйства, взыскание налогов, утверждение бюджета, начального образования, медицинского и ветеринарного обслуживания отныне поручались выборным учреждениям — уездным и губернским земским управам. Выборы представителей от населения в земство (земских гласных) были двухстепенными и обеспечивали численное преобладание дворян.