Висловіть своє ставлення до дій західних держав у період югославської кризи.

Княгиня ольга – одна из немногочисленных правителей женщин в россии. её роль в укрепление мощи государства недооценить невозможно. княгиня ольга – это образ героини, мудрой, умной и в тоже время хитрой женщины, которая как настоящая воительница смогла отомстить за смерть своего мужа игоря старого.  об ольге, как и о других правителей государства, немного фактов, в её личности есть спорные моменты, на счет которых дискутируют, и по сей день. много споров о её происхождении, одни считают, что ольга была крестьянкой из пскова, другие считают княгиню родом из знатного новгородского рода, а третьи вообще считают, что она из варягов.  1.во внешней политике, во время правления ольги было затишье. не было крупных походов, нигде не лилась кровь. завершив внутригосударственные дела, ольга решила позаботиться и о престиже руси на мировой арене. и, если ольгины предшественники рюрик, олег, и игорь завоевывали авторитет для руси с силы, военных походов, то ольга предпочитала пользоваться дипломатией. и, тут особое значение приобрело крещение ольги в православие. «ольга с малых лет искала мудростью, что есть самое лучшее на свете этом, и нашла многоценный жемчуг – христа». княгиня приняла православие и стала первой правительницей – христианкой на руси. спорят, где же приняла ольга веру православную, в киеве или в константинополе? скорее всего, в киеве ольга только ознакомилась с христианством, а непосредственное крещение приняла уже в византии, куда её сопровождал киевский священник григорий. сам византийский император стал крестным отцом княгини. такое положение дел резко повышало престиж киева и возвышало княгиню среди прочих представителей других государств. получить в крестники византийского императора дорогого стоит. крещение ольги не повлекло за собой введения христианства на руси, но её внук, владимир святославович продолжит дело княгини.  2.во внешней политике ольга проводила курс на сближение с византией. отряды русов участвовали практически во всех войнах византии того времени. однако княгиня ольга стремилась соблюдать независимость своего государства от византийской империи. так, будучи сама крещена в византии, в 959 г. ольга обратилась с просьбой прислать на русь миссионеров для проповеди христианства к императору священной римской империи оттону i, противнику византии. в 962 г. римские проповедники во главе с епископом адальбертом прибыли на русь, но они встретили холодный, даже враждебный прием и вынуждены были возвратиться восвояси ни с чем. современные исследователи полагают, что изгнания римских посланников потребовала христианская община русов, недавно переселившаяся в киев из моравии, откуда они были изгнаны римскими епископами. эта давняя вражда между русами-христианами и римским престолом во многом и объясняла изначальное неприятие в киеве римско-католической церкви.  уже в xi в. в разных источниках прослеживается желание прославить княгиню ольгу, как православную святую. однако сам факт канонизации княгини ольги произошел позднее, когда – неизвестно. день памяти — 11 (24) июля.

1. Куртуазна література  — світська, лицарська література європейського Середньовіччя з мотивами культу дами (в ліриці) або пригод лицарів (епічні твори), почасти з елементами фантастичності. Куртуазний роман часто вдається до атмосфери казковості. Однією з головних тем в цьому романі є тема кохання до прекрасної дами та здійснення подвигів заради неї. Проте героїв об'єднує лише платонічне кохання. Саме кохання в такому романі повне куртуазності. Загалом, «куртуазний» — той, що орудує усіма видами зброї, вправний в усіх видах мистецтва (спів, гра на різноманітних музичних інструментах, обізнаність в живописі тощо), грає в шахи, знається на морській справі, знає велику кількість іноземних мов.

2. Упродовж XI – XV ст. мистецтво знало два основні художні стилі, які заступали один одного — романський(Романський стиль вирізнявся масивністю і зовнішньою суворістю споруд, які зберігають оборонні, захисні функції. Найбільша увага приділялася спорудженню храмів-фортець, монастирів-фортець, замків-фортець, що розташовували на підвищених ділянках місцевості. Головним будівельним матеріалом був тесаний камінь. З часом обробка кам'яних брил удосконалюється, а м'які різновиди каменю, легкі в обробці, стають джерелом для створення перспективних порталів, різьблених капітелей, рельєфів і згодом, скульптур, якими почали прикрашати західний фасад. Романські храми, переважно монастирські, будували з великого каменю, у простих формах, із перевагою вертикальних або горизонтальних ліній, із дуже вузькими отворами дверей і вікон, із півциркульними арками.) і готичний(Особливе місце в мистецтві готики західноєвропейських країн займав міський собор — вищий зразок синтезу архітектури, скульптури і живопису (переважно вітражів). Непорівнянний простір собору, вертикалізм його веж і зводів, підпорядкування скульптури ритмам динамічності архітектури, багатобарвне сяйво вітражів робили сильний емоційний вплив на віруючих.). Перший стиль — романський — панував у XI – XII ст., другий — готичний — у XII – XV ст. Ці стилі найбільш яскраво проявилися в архітектурі замків і церков.

3. Папа Григорій IX перетворив Інквізицію з Єпископської на Папську, підпорядкувавши її безпосередньо Святому Престолу. Для керування Інквізицією на різних рівнях призначались домініканці та францисканці, монахи з двох нових тоді жебручих орденів, значно рідше — монахи з інших орденів. Для єретиків, що не хотіли відректися від єресей, була призначена смертна кара, для виконання якої їх передавали до рук світської влади.  Папа Інокентій IV у 1252 році дозволив Інквізиції застосовувати тортури. Тут треба помітити, що за весь час існування Інквізиції вона ніколи не застосовувала тортури так масштабно та жорстоко, як світська влада.

Объяснение: