Сьогодні, коли країна продовжує боротися за право створити власну самобутність у двадцять першому столітті, багато людей вивчають свої корені, які допомагають їм зрозуміти, ким вони є сьогодні. Серед захисників української держави переконлива більшість із великою цікавістю зазирнула б у минулі часи козацтва. Щоб відчути тогочасне буття козацького воїнства варто поринути в "Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями життя і ведення воєн".
Пропонуємо вашій увазі, як на мене, змістовну у сьогоднішньому вимірі працю тогочасного очевидця й «кореспондента», французького військового інженера й географа Гійома Левассер де Боплана (Guillaume Levasseur de Beauplan), який близько двадцяти років свого життя провів в Україні. Праця де Боплана тривалий час була єдиним у Європі науковим джерелом з україністики.
Французький військовий інженер й архітектор, картограф, історик і географ Гійом Левассер де Боплан (1600— 1673 рр.) народився у м. Дьєпп і походив зі шляхетського гугенотського (протестанського) роду Нормандії. Розширення прізвища "де Боплан" відбулось, вочевидь, після його першого одруження і вступу у володіння маєтком Боплан. У 1616 р. Г. Левассер де Боплан поступив на військову службу до армії французького короля.
Політичні заворушення, релігійна нетерпимість, неможливість зробити кар’єру на батьківщіни змусили Ґ. Боплана у 1630 р. виїхати та продовжити свою кар’єру в Речі Посполитій в якості військового інженера-фортифікатора. Місцем його служби були частини польського коронного війська під командуванням великого коронного гетьмана С. Конєцпольського, що дислокувалися в Україні. Призначений на посаду військового інженера, він займався будівництвом нових та реконструкцією існуючих фортець. За його проектами споруджено укріплення м. Бара (1631 p.), фортеці в Новому Конецьполі (Саврань, 1634 p.), Старці (1638 p.), Бродах (1630–1635 pp.), фортецю-палац у Підгірцях разом з А. Дель Аква (1635–1640 pp.).

