Літописці, яким ми завдячуємо знаннями про історичне минуле, зокрема, нашої країни, робили титанічну працю, аби написати свої твори. Що ж вони робили для того, аби написати свої праці? Перш за все, вони проводили дуже ретельні дослідження збираючи та аналізуючи всі можливі джерела фактів подій. До цих джерел можна віднести: попередні твори, які писали їх колеги літописці, аналіз хроні за межами руської землі (зарубіжних творів), релігійних праць (Святого Письма, опис життя святих). Важливо, що вони збирали й факти, які вони чули: перекази, легенди. Але, варто зазначити, що літописи мали й суб’єктивний характер оповідача. Адже літописці, розробляючи свої праці, записували й власн та думки.
1.Постепенно люди вместо собирательства и охоты начинают заниматься земледелием и скотоводством. Происходит переход от присваивающей экономики к производящей. Человек приобретает более надежный источник питания и становится менее зависимым от капризов природы.
2.Именно вокруг рек и зарождались цивилизации, так как могли прорыть оросительные каналы
4.Древние египтяне называли свою страну Кемет, то есть «черная земля» , чтобы отличить её от «красной земли» — пустыни.
Объяснение:
Сорри если не правильно()
