Мазаччо, Донателло і Брунеллескі працювали у першій половині XV ст. у Флоренції. Флорентійська школа XV ст. залишалася провідною. Вона була лабораторією художніх ідей, які підхоплювали й переробляли інші школи. Флоренція, її мистецтво виховали справжніх новаторів — техніків, художників. Вони прагнули наслідувати природу, однак їхні твори не були простими її копіями.
Надзвичайно великого значення майстри флорентійської школи надавали рельєфності, яку вважали одним із наріжних каменів ренесансної художньої програми, пов'язаної з перебудовою системи художнього бачення. По-новому відчувати світ означало по-новому його бачити. Людина доби Відродження хотіла завоювати світ як реальну арену своїх дій.
Основные тенденции социально-экономического развития в XV – начале XVII в
Характерная черта хозяйственной жизни и экономики раннего Нового времени – сосуществование новых и традиционных черт. Материальная культура (орудия труда, технологии, навыки людей в сельском хозяйства и ремеслах) сохраняла средневековую рутинность. XVI–XVII вв. не знали по-настоящему революционных сдвигов в технике или новых источников энергии. Господствующими типами двигателей оставались известные еще с античности водяные колеса, а также ветряные мельницы и мускульная сила людей и животных; основным источником энергии – древесный уголь. Приемы «высокого» сельского хозяйства и сложные севообороты вошли в практику в период классического Средневековья и мало изменились с тех пор. Некоторые сдвиги происходили в традиционных ремеслах – изобретение широкого ткацкого станка и самопрялки прогрессу текстильного производства. Однако средневековая цеховая система препятствовала внедрению технических новшеств. Этот период был последней стадией развития доиндустриальной аграрной цивилизации в Европе, завершившейся с наступлением промышленной революции XVIII в. в Англии.
