Козьма́ Дми́триевич Фроло́в (29 июня (10 июля) 1726, Полевской завод — 9 (21) марта 1800, Барнаул) — выдающийся русский горный инженер, изобретатель-механик, гидротехник.
Родился 29 июня (10 июля) 1726 года в Полевском заводе, на Урале, в семье мастерового.
В 1744 году закончил горнозаводскую школу в Екатеринбурге. Службу начал на Березовских промыслах «горным учеником». Впоследствии работал рудокопом, писарем, строителем конных водоподъемников для откачки воды из шахт.
В 1758 году получил звание штейгера (горного техника) и направлен на Воицкий рудник (недалеко от Петрозаводска) для налаживания работ по промывке золота.
С 1759 года руководитель работ по добыче золота на Березовском руднике.
В 1762 году возглавил все золотые промыслы Урала.
В 1763 году, по настоянию начальника Колывано-Воскресенских заводов А. И. Порошина, переведен на Алтай для механизации Змеиногорского рудника.
В 1790 году назначен руководителем работ на всех рудниках Алтая.
В 1798 году вышел в отставку по состоянию здоровья в чине берггауптмана (полковника горной службы). Остался членом Горного совета алтайских рудников.
Скончался 9 (21) марта 1800 года, во время приезда в Барнаул на очередное заседание Горного совета. Похоронен на Нагорном кладбище.
Рабство у Стародавньому Римі було використанням праці людей у статусі рухомого майна та мало важливе місце в суспільстві та економіці. Окрім ручної праці, раби виконували багато побутових обов'язків та могли бути висококваліфікованими професіоналами. Рабська праця включала широкий спектр робіт від сільського й домашнього господарства чи роботи на шахтах до ведення бухгалтерії, медицини та забезпечення розваг для вільних громадян. Становище рабів дуже різнилося, залежно від виду роботи та ставлення їхніх хазяїв. Тоді як одні раби отримували лише мінімум необхідного для життя, інші могли володіти власними грошима та майном. Рабами ставали військовополонені, злочинці та боржники, а також люди, чиї батьки були рабами. Римські раби, на відміну від грецьких, могли бути відпущені на волю та мати обмежений захист з боку держави. Так, у пізніші часи, заборонялося безпідставне вбивство рабів, їхнє ув'язнення та продаж для чи гладіаторських боїв.
Объяснение:
