заселение территории новгородской земли началось в районе валдайской возвышенности со времён палеолита и мезолита, вдоль границы валдайского (осташковского) оледенения, а на северо-западе приильменья, в районе будущего территориального центра — со времён неолита.
археологически[7] и путём исследования топонимики[8] предполагается присутствие здесь миграционных так называемых ностратических общин, сменившихся пришедшими с юго-запада индоевропейскими группами (будущими и славянами) и пришедшими с востока предками -финских народов[9]. эта полиэтничность подтверждается и этногенетикой, . во времена геродота около 25 веков назад земли примерно от до урала[9] полностью или частично осваивали андрофаги, невры, меланхлены, будины, фиссагеты, иирки, северные скифы в регионе волга-кама, которых нередко локализуют[9] в зависимости от исседонов.
при клавдии птолемее во ii веке н. э. эти земли контролировали[9] венеды, ставани, аорсы, аланы, боруски, царские сарматы и ещё более десятка больших и малых народов. готский иордан в перечне народов, подчинённых германарихом, указывает и жителей севера восточной европы iv века: «в аунксах весь, на аброньге мерю, мордву в мещере»[10].
в начальной части «повести временных лет» в лаврентьевской летописи 1377 года есть мнение средневекового летописца о более древнем расселении народов[11]:
въ афетовѣ же части сѣдять русь, чюдь и вси языци: меря, мурома, весь, моръдва, заволочьская чюдь, пермь, печера, ямь, утра, литва, зимѣгола, корсь, лѣтьгола, любь, ляхъве же и пруси и чюдь присѣдять къ морю варяжьскомукарта расселения славян и их соседей на конец viii века.традиционно считается, что в vi веке сюда пришли племена кривичей, а в viii веке в процессе славянского заселения восточно-европейской равнины пришло племя ильменских словен. на этой же территории проживали финно-угорские племена, оставившие память о себе в названиях многочисленных рек и озёр. трактовка дославянской топонимии как исключительно финно-угорской подвергается сомнению многими исследователями[12].
время славянского заселения датируют, как правило, по типу курганных групп и отдельных курганов, расположенных на этой территории. псковские длинные курганы — традиционно соотносят с кривичами, а курганы в форме сопки со словенами. существует также так называемая курганная гипотеза, исходя из которой возможны различные предположения о путях заселения этой территории.
археологические исследования в старой ладоге[4][13] и рюриковом городище[1]показывают наличие среди жителей этих первых крупных поселений в том числе и скандинавов, традиционно называемых в (средневековых) источниках варягами.
ответ:Сулейман І Пишний (1494 - 1566), султан Османської імперії з 1520 по 1566 роки. Він відомий, як завойовник, так і внутрішній реформатор.
Раннє життя і правління
Сулейман був єдиним сином султана Селіма I. Він став санджак- беєм (губернатором) Каффи в Криму під час правління свого діда Баязида II.
У вересні 1520 року Сулейман змінив свого батька на посту султана і розпочав своє правління з походів проти християнських держав у центральній Європі та Середземномор'ї. Белград став його власністю в 1521 році, а Родос, який був під владою рицарів святого Іоанна, у 1522–1523. У Мохачі в серпні 1526 року він розбив військову силу Угорщини (угорський король Людовик II загинув в цій битві). Тривала війна в Угорщині виснажила обидві сторони і після довгих переговорів у 1562 р. був підписаний мир про визнання статусу кво в Угорщині.
Зовнішні кампанії
Сулейман провів три основні кампанії проти Персії. Перша (1534–1535) надала османам контроль над регіоном Ерзурум на сході Малої Азії. Другий похід (1548–1549) приніс велику територію навколо озера Ван, але третій (1554–1555) слугував скоріше попередженням османам про труднощі підпорядкування в Персії. Перший офіційний мир був підписаний у 1555 р., але він не запропонував чіткого вирішення проблем, з якими зіткнувся османський султан на його східній межі. Морська сила османів стала грізною у правління Сулеймана. В пізніші роки Сулеймана турбували конфлікт між його синами. Сам Сулейман загинув, при облозі фортеці Сігетвар в Угорщині.
Внутрішні досягнення
Сулейман будував міцні фортеці, щоб захищати місця, які він займав від християн, і прикрашав міста ісламського світу (включаючи Мекку, Дамаск і Багдад) мечетями, мостами, акведуками та іншими громадськими роботами. Загалом Сулейман виконав завдання перетворити раніше візантійське місто Константинополь на Стамбул, гідний центр великої турецької та ісламської імперії.
Дружиною султана Сулеймана I під іменем Хюррем султан була Настя Лісовська, більш відома як Роксолана.
Объяснение:
