Більшість американських діячів часів війни за незалежність вважали невід’ємними права людини на життя, свободу, власність.
Право на життя означає гарантовану державою можливість не побоюватися насильницької смерті.Видатні американські діячі були добре знайомі з історією різних держав, тому їх надзвичайно цікавила республіканська форма правління в Стародавньому Римі. За такого правління повноваження уряду походять від народу. Він обирає керівників, які займають певні посади та чиновників, що їх обслуговують.
Засновники США вважали, що республіка здатна забезпечити передумови для справедливості суспільного блага, свободи та процвітання громадян.
Відповідно до прийнятої Конституції в США встановлювалася сильна центральна (федеральна) влада. Штати могли самостійно розв’язувати внутрішні питання, але фінанси, армія та зовнішня політика перебували в руках федеральної влади. За Конституцією Сполучені Штати Америки ставали федеративною республікою: федеративною — тому що складалися з рівноправних штатів, і республікою — тому що вищі посади в державі були виборними.Вищою законодавчою владою в США був Конгрес, що складався з двох палат: верхньої — сенату й нижньої — палати представників. Депутатів палати представників обирали всі, хто був наділений правом голосу. Сенат був створений на вимогу малонаселених штатів для дотримання рівності між штатами. Від кожного штату до Сенату входило по два сенатори. Сенат затверджував закони, прийняті палатою представників, і міг контролювати її діяльність.
Головою виконавчої влади був президент, який обирався на чотири роки. Президент США мав дуже великі повноваження: керував урядом, армією, міг скасовувати закони, прийняті Конгресом.
Владу Конгресу й президента мала обмежувати вища судова влада — Верховний суд, склад якого формував президент за згодою Конгресу. Через те що суддів призначали довічно, вважалося, що вони можуть виступити і проти президента, і проти Конгресу, якщо ті порушать закон. Верховний суд мав право скасовувати вже затверджені президентом закони.
ФИНАНСОВЫЕ РЕФОРМЫ
60-х гг. 19 в. в России - бурж. реформы, заключавшиеся в установлении гласности бюджета, преобразовании финанс. контроля, изменении налоговой системы, введении бюджетного и кассового единства и т. п. Инициатором большинства реформ, проводившихся при мин. финансов А. М. Княжевиче (1858-62) и М. X. Рейтерне (1862-78), был чиновник гос. контроля В. А. Татаринов (1863-71 - гос. контролер). 22 мая 1862 были введены "Правила о составлении, рассмотрении, утверждении и исполнении государственной росписи и финансовых смет министерств и главных управлений". Все ведомства должны были составлять ежегодно сметы по установленной форме и с подробными указаниями отд. статей и параграфов расходов (ранее в гос. росписи указывалась лишь общая сумма расходов и доходов). Общая подробная роспись бюджета гос-ва составлялась мин-вом финансов, затем утверждалась Государственным советом и императором, после чего становилась законом. Вводилось единство кассы: все гос. доходы сосредоточивались в кассах Гос. казначейства мин-ва финансов. Из них в соответствии с бюджетными сметами и кассовыми расписаниями производились расходы. Это единство касс было введено в 1864-68. С проведением этой реформы возросло значение финанс. гос. контроля, к-рый ежегодно проверял законность проекта росписи доходов и расходов до его рассмотрения в Гос. совете. С 1862 бюджет стал гласным и гос. роспись стала публиковаться. Гос. контроль ежегодно представлял Гос. совету отчет об исполнении финанс. сметы за год. С 1 янв. 1865 были созданы местные органы Гос. контроля - контрольные палаты. В нач. 60-х гг. были отменены винные откупа. С 1 янв. 1863 начал вводиться (завершено к 1887) акцизный сбор на произ-во спиртных напитков, а в 1866 - акциз на табак. Для взимания акциза были созданы губ. и окружные акцизные управления. Департамент разных податей и сборов мин-ва финансов был разделен (в мае 1863) на департаменты неокладных сборов (косвенные налоги) и окладных сборов (прямые налоги). Частью финанс. реформ было учреждение Государственного банка России (31 мая 1860) и образование (2 авг. 1862) в мин-ве финансов Главного выкупного учреждения для проведения выкупной операции.Ф. р., как все проводившиеся царизмом в 60-е гг. бурж. реформы, были непоследовательны и сохранили немало от дореформенных порядков. Так, в системе прямых налогов сохранялся до 1883 и осн. налог рус. феод. гос-ва - подушная подать; ревизия Гос. контроля распространялась не на все ведомства и т. д. Не была реализована денежная реформа 1862. Предусмотренный ею размен бумажных денег на золото и серебро пришлось прекратить 5 дек. 1863 из-за недостатка металлич. фонда. Созданная Ф. р. система сохранялась с нек-рыми изменениями (в 80-90-х гг. и 1906) до 1917.
