Объяснение:
При закінченні російсько-турецької війни 1768-1774 рр. Росія здобула вихід до Чорного моря, а придушення селянського повстання розв'язали імператорським урядовцям руки й пришвидшили ліквідацію козацького устрою на Запоріжжі.
4 червня 1775 р. війська генерала П. Текелія раптом оточили Січ-столицю, де стояла невелика залога, і зажадали її капітуляцію.Всі будівлі на Січі, крім укріплень зруйнували.
Від 25 травня до 8 червня 1775 р. російська армія повністю захопила запорізькі землі.Запорожцям пропонували записатися до селянського чи міщанського станів, багато старшин зазнали переслідувань.
З-поміж тих, з ким розправлялися найжорстокіше, були кошовий отаман Петро Калнишевський, військовий суддя Павло Головатий, військовий писар Іван Глоба.
Обоим странам , самозакрытым от внешнего мира , в 19 веке пришлось открыться. Китаю в результате "опиумных" войн, Японии в результате прихода "черных кораблей".
Более существовать автономно в меняющемся мире страны не могли.
Цинский Китай до последнего цеплялся за вековые порядки, весь запрос на модернизацию шел "снизу" , и от национально - освободительных восстаний.
В Японии же запрос на модернизацию шел "сверху". Сначала была реставрация Мэйдзи, в результате которой молодой император получил всю полноту власти, и дальше модернизация шла уже сверху. Естественно этот процесс шел быстрее.
Любая модернизация приносит успех только если проводится сверху и жёсткими мерами и только в экономике. Все полумеры и попытки одновременно провести политические преобразования приводят только к революциям и развалу страны. Примеров и тех и тех из истории масса. В Японии совпал запрос на модернизацию и решимость власти ее провести. В Китае же того времени нет. Китай учел уроки из своей истории в 1989 году, когда волнения на площади Тяньаньмэнь были жёстко подавлены, а курс на модернизацию экономики был продолжен.
