Метою представленої роботи є вивчення й оцінка інформації, що її передавав у 1914–1915 роках уряду і Генеральному штабу збройних сил Царства Болгарія військовий аташе у Стамбулі полковник Тодор Марков стосовно внутрішньополітичної ситуації в Османській імперії та зовнішнього курсу Порти. Його думка з приводу процесу зближення Софії і Стамбула на початку Першої світової війни, а також сприйняття ним Османської імперії як потенційного партнера Болгарії є показовими у контексті розуміння настроїв тодішньої болгарської військової і дипломатичної еліт. Документи, що їх він надсилав у Софію, – телеграми, рапорти, бюлетені – це цінні джерела, котрі, незважаючи на їх офіційний характер, все ж дозволяють скласти уявлення про зовнішньополітичні уподобання полковника, його ставлення до болгарсько-османської співпраці.
Упродовж липня 1914 року – жовтня 1915 року і Царство Болгарія, і Османська імперія планомірно рухалися у бік союзу з Німецькою імперією і Австро-Угорською монархією, що автоматично робило кожну із них партнерами ігаючи за зближенням між Софією і Стамбулом, полковник Тодор Марков з осені 1914 року почав виказувати власний скептицизм відносно міці османської зброї та монолітності Оттоманської імперії. Він відверто не розголошував свого ставлення до перспективи двосторонньої військової співпраці, проте наведені ним факти у дипломатичних документах свідчать про його переконання у ненадійності міждержавного військово-стратегічного партнерства. Втім, Царство Болгарія і Османська імперія все-таки оформили своє членство у чотирьохсторонньому військово-політичному блоці. Як відомо, Перша світова війна завершилася для них поразкою та значними людськими і територіальними втратами.
