Крымская война открыла новый этап во внешней политике Российской империи. Она существенно изменила международную обстановку, фактически уничтожив Венскую систему. Распался австро-русско-прусский союз , в течение сорока лет служивший опорой европейской системы международных отношений. Австрия, сближаясь с Англией, перешла в противоположный лагерь. В итоге сложилась так называемая «Крымская система», основой которой был англо-французский блок, направленный против России. Российское же правительство утратило ведущую роль в международных делах Европы. Главной задачей российской дипломатии 50-х — начала 70-х гг. XIX в. была борьба за отмену ограничительных статей Парижского мира. Россия не могла мириться с положением второстепенной европейской державы, к тому же с незащищенными черноморскими границами. Экономические и политические интересы государства требовали отмены нейтрализации Черного моря.
Рабство у Стародавньому Римі було використанням праці людей у статусі рухомого майна та мало важливе місце в суспільстві та економіці. Окрім ручної праці, раби виконували багато побутових обов'язків та могли бути висококваліфікованими професіоналами. Рабська праця включала широкий спектр робіт від сільського й домашнього господарства чи роботи на шахтах до ведення бухгалтерії, медицини та забезпечення розваг для вільних громадян. Становище рабів дуже різнилося, залежно від виду роботи та ставлення їхніх хазяїв. Тоді як одні раби отримували лише мінімум необхідного для життя, інші могли володіти власними грошима та майном. Рабами ставали військовополонені, злочинці та боржники, а також люди, чиї батьки були рабами. Римські раби, на відміну від грецьких, могли бути відпущені на волю та мати обмежений захист з боку держави. Так, у пізніші часи, заборонялося безпідставне вбивство рабів, їхнє ув'язнення та продаж для чи гладіаторських боїв.
Объяснение:
