1
Высшим органом государственной власти в СССР по новому избирательному
закону 1988г. стал:
1) Государственный совет 2) Съезд народных депутатов
3) Государственная дума 4) съезд Коммунистической партии
2 Создание СНГ произошло:
1) 19 августа 1991г. 2) 8 декабря 1991г.
3) 8 декабря 1993г. 4) 30 декабря 1993г.
3 Передача государственного имущества в собственность частным лицам или
трудовым коллективам – это:
1) приватизация 2) репатриация
3) либерализация 4) конфискация
4 «Гласность» - это:
1) обновление марксистско-ленинской идеологии
2) реализация права граждан на получение полной информации и её обсуждение
3) политика полной свободы слова
4) критика социалистического строя, социалистических ценностей
5 Что из названного является одним из результатов внешней политики М.С. Горбачева
1) роспуск военных блоков 2) увеличение расходов на вооружение
3) сокращение численности Советской Армии
4) участие в западноевропейской интеграции
6 О чём идёт речь?
Термин, обозначающий систему международных отношений после Второй мировой
войны и до второй половины 1980-х – начала 1990-х г.г., для которой характерны
состояния военно-политической конфронтации государств, ведение жёсткой
идеологической борьбы, гонка вооружений, применение экономических мер давления,
создание военно-стратегических блоков, баз.
7 Завершение вывода советских войск из Афганистана:
1) 1985г. 2) 1986г. 3) 1988г. 4) 1989г.
8 Какое из названных понятий относится к политической жизни в СССР в период
перестройки?
1) «антипартийная группа» 2) идеологический диктат
3) многопартийность 4) общество развитого социализма
9.Основная причина перехода СССР к политике перестройки
1) резкое обострение международной обстановки
2) необходимость интенсивного освоения Сибири и Дальнего Востока
3) затяжной экономический и политический кризис в стране
4) массовые выступления населения
10.К последствиям политики гласности в СССР относится
1) начало реабилитации жертв сталинских репрессий
2) падение интереса к истории социалистического общества
3) отмена секретности государственных тайн
4) осознание обществом сущности тоталитарной системы
11.Каковы черты экономических реформ перестройки?
1) создание частного сектора в экономике 2) введение арендных отношений
3) появление колхозов 4) приватизация государственной собственности.
12.Для внутреннего курса М.С. Горбачева было характерно
1) укрепление авторитета сталинских кадров
2) «омоложение» высших партийных кадров
3) усиление позиций силовых структур
4) усиление центральной власти на местах
13 Какое событие из названных произошло в 1986 г.
1) состоялся XXVII съезд КПСС
2) начата антиалкогольная кампания
3) провозглашена программа формирования правового государства
4) состоялись выборы народных депутатов СССР
14.К последствиям политики гласности в СССР относится
1) начало реабилитации жертв сталинских репрессий
2) падение интереса к истории социалистического общества
3) отмена секретности государственных тайн
4) осознание обществом сущности тоталитарной системы
15 М. Горбачёв с марта 1990 по декабрь 1991г. занимал пост:
1) Председателя Верховного Совета СССР 2) Президента РСФСР
3) Первого секретаря КПСС 4) Президента СССР
16.Прочитайте отрывок из работы современного историка и укажите о каком событии
идёт речь.
«Радиоактивное заражение… поразило многие районы Украины, Белоруссии и России
– территорию свыше 200 тысяч квадратных километров. Повышение радиоактивного
фона было отмечено в других странах: Польше, Румынии, Болгарии, Югославии,
Норвегии, Финляндии, Швеции, и даже в таких далёких, как Бразилия и Япония».
17.Для борьбы за качество выпускаемой продукции было решено
1) начать кампанию по укреплению трудовой дисциплины
2) закрыть нерентабельные предприятия
3) ввести госприемку
4) повысить заработную плату на предприятиях
18 Что из названного является одним из результатов перестройки в экономике?
1) рост благосостояния граждан 2) увеличение дефицита бюджета
3) снижение уровня потребления алкогольной продукции 4) стабилизация курса рубли
19 Суверенитет РСФСР был провозглашен
1) в 1989 г. 2) в 1990 г. 3) в 1991 г. 4) в 1993 г.
20 Отметьте одну из целей участников ГКЧП
1) стимулировать развитие рыночных отношений в СССР
2) усилить позиции республик в центральных органах власти СССР
3) сохранить централизованное советское государство
4) развивать институты гражданского общества
21.Прочтите отрывок из выступления одного из руководителей Советского
государства и укажите его фамилию:
«Дорогие соотечественники! Сограждане! В силу сложившейся ситуации с
образованием Содружества независимых государств я прекращаю свою деятельность
на посту президента СССР. Принимаю это решение по принципиальным
соображениям. Я твёрдо выступал за самостоятельность, независимость народов,
суверенитет республик. Но одновременно и за сохранение союзного государства,
целостности страны. События пошли по другому пути. Возобладала линия на
расчленение страны и разъединение государства, с чем я не могу согласиться».

Влада магістратів поділялася на вищу (imperium) і загальну (potestas). До imperium включалися вища військова влада і право укладати перемир'я, право скликати сенат і народні збори і головувати на них, право видавати накази і примушувати до їх виконання, право суду і призначення покарання. Ця влада належала диктатору, консулам і преторам. Диктатор мав «найвищий імперіум» (summum imperium), який включав право засуджувати до страти. Вирок не підлягав оскарженню. Консулу належав великий імперіум (majus imperium) — з правом виносити смертний вирок, який міг бути оскаржений до центуріатних зборів, якщо він був винесений у Римі, і не підлягав оскарженню, якщо він був винесений за межами міста. У претора був обмежений імперіум (imperium minus) — без права засуджувати до страти. Влада potestas належала усім магістратам і включала в себе право віддавати розпорядження і накладати штрафи за їх невиконання.

Подробнее - на - Объяснение:

ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО – держ. утворення на зх. Київської Русі, що склалося з Галицької землі й Волинської землі зі столицею в м. Галич (давній). Засноване 1199 Романом Мстиславичем, який об'єднав Волинське князівство з Галицьким князівством. Ця подія реконструюється за свідоцтвами польс. хроністів, насамперед Вінцентія Кадлубка. Певно, Роман утвердився в Галичі за підтримки краківського кн. Лєшека Білого. Нове держ. утворення трималося переважно на військ. силі та авторитеті князя. До смерті князя (1205) в ньому так і не склалися спільний адм. апарат, системи судочинства й збирання данини, неоднаково міцною була влада князя на всій його тер.: Волин. князівство мало усталену центр. владу, його земельна аристократія гуртувалася навколо князя; Галицьке князівство мало послаблену князівську владу і сильне та політично амбіційне боярство (див. Галицькі бояри). Тер. Г.-В.к. більш-менш остаточно сформувалася лише в 40-ві – 50-ті рр. 13 ст. На поч. 13 ст. виникли міста на пн.-зх. рубежі Волині з Польщею: Уг-ровськ (нині с. Угрусь), Верещин (нині с. Верещин), Стовп (нині с. Столпьє) і Комів (нині с. Кумов; усі в Польщі), що разом із Берестям склали міцну оборонну лінію. У 1-й чв. 13 ст. уперше названі в літописі на рубежі Волині з Польщею м. Орельськ (нині не існує), Ухані (нині с. Хасиньє) і Щекарів (нині м. Краснистав, обидва в Польщі), наприкінці 30-х рр. на зх. кордоні побудовано Холм. З'явилися фортеці на галицькому пд. рубежі, по середньому Дністрі: Каліус (пізніше с. Калюс у Хмельн. обл.; нині виключено з облікових даних), Рогожин (нині с. Рогізне Жидачівського р-ну Львів. обл.), Онут (нині село Заставнівського р-ну Чернів. обл.) і Плав. У 2-й пол. 1220–30 рр. на Волині зводяться могутні фортеці Кременець і Данилів, які 1241 не змогло здобути військо Батия. На сх. рубежі Волині збудовано фортеці Торчев, Колодяжин та Ізяслав . Князівська влада в Г.-В.к. майже завжди була не досить сильною, аби об'єднати під однією рукою удільні князівства на Волині й придушити боярську опозицію в Галичині. Наслідком цього були, зокрема, нерівномірність заселення територій обох земель і виникнення там міст, різна ефективність держ. управління та збирання данини і діяльності суду. На місцях, особливо в Галицькій землі, була майже необмеженою влада феодалів, васалами котрим служили середні й дрібні землевласники. Галицькі бояри мали великі земельні володіння, будували могутні замки, нерідко володіли цілими містами. Вони були величезною соціально-політ. силою, яка успішно протистояла князям аж до середини 1240-х рр.: спочатку Романові Мстиславичу, а далі його наступникам – Романовичам. Консолідацію держ. структури Г.-В.к. загальмувала феод. війна, розпочата галицьким боярством проти центр. влади після смерті Романа Мстиславича 1205. Бояри повстали проти вдови Романа Анни та її малолітніх синів Данила і Василька (див. Данило Галицький, Василько Романович). Г.-В.к. розпалося на удільні князівства. В його окремих волостях і містах влада перейшла до удільних князів і навіть бояр, які раніше сиділи там намісниками і "держателями" галицького та волин. князя. У зх. ч. Волині самостійними князями стали небожі Романа Мстиславича – Олександр Всеволодич у Белзі та його брат Всеволод у Червені, у сх. – брати Романа в перших – Інгвар Ярославич у Луцьку (деякий час володів і Володимиром, нині м. Володимир-Волинський) і Мстислав Ярославич Німий у Пересопниці. У Галицькій землі стали князювати закликані боярством і підтримані київ. кн. Рюриком Ростиславичем Ігоровичі (сини черніг. кн. Ігоря Святославича): Володимир Ігорович (у Галичі), Роман (у Звенигороді Галицькому), Святослав і Ростислав, які претендували і на Волинь. Княгиня Анна з дітьми подалася до Польщі. Союзники Романа – угор. король Андраш II і краківський кн. Лєшек Білий, які зобов'язалися захистити права його дітей на галицько-волин. престол, самі прагнули заволодіти Г.-В.к. Ігоровичі спробували придушити боярську опозицію, стративши кількох бояр. Та при підтримці угрів восени 1211 бояри скинули Ігоровичів і повісили в Галичі Романа, Ростислава та Святослава. Далі Галич не раз переходив з одних рук до ін., там майже постійно стояла угор. застава та інколи правили сини угор. короля. На Волині утвердився ворог Романовичів – белзький кн. Олександр Всеволодич.

Объяснение: