Г. «Турецькі клейноди, котрі вдруге турецький султан прислав... на
гетьманство українське, тепер після піддання його з Військом прислані
московському цареві і публічно та демонстративно на очах народу трі-
умфально були віддані в столиці...: золота булава велика, обсаджена до-
рогоцінним камінням; друга булава позолочена, дорогоцінним камінням
обсаджена, майстерно зроблена; дві червоних корогви; два волосяних бун-
чуки; п'ять турецьких листів несли в руках, на сажень золотими літе-
рами пописаних і дуже велику печатку турецького султана квадратну,
при котрій висів і золотий шнур».

Высказано мнение о препятствованни прогрессу и просвещению общества тех старых традиций, религиозных установлений или бытовых предрассудков, которые не составляют основу государства. от всего этого надо отказываться, ибо этого требует свойственная природе человека тяга к поиску все более совершенных и разумных принципов жизнеустроения.

Эссе начинается с часто цитируемого определения непросвещенности, как человеческой не думать независимо и самостоятельно, проистекающей не из тупости, но из трусости. Ill книги III.-л. де Монтескье «Персидские письма» (1721)

Объяснение:

Банду́ра — український народний струнно-щипковий музичний інструмент. Класичний (діатонічний) і сучасний (діатонічний або хроматичний) інструмент з родини арф, гусель та псалтиріонів. Музикант, граючи на старосвітський чи сучасній бандурі, не притискає струн на грифі, а, подібно до арфи, щипком пальців (лівої руки тощо) у потрібний момент видобуває звук певної струни, зате в XVIII і XIX ст. всі бандури використовували техніку притискання струн до грифа.

Лі́ра (грец. λύρα, лат. lyra) — струнний щипковий інструмент (хордофон). Корпус (резонатор) округлої або чотирикутної форми з'єднаний з поперечиною (поперечною штангою) двома ручками. Струни однакової довжини натягнуті між корпусом і поперечиною. Поширена з найдавніших часів аж до наших днів